Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

НА ПЕРЕХРЕСТІ СПОКУСИ.

Совість - тиха, але тверда.

Влада - впевнена, але втомлена.

Тиша - присутня, як третій голос.

 

Совість:

Ти знову прийшла до мене, Владо?

Зі скрижалями обіцянок і тінню страху?

Влада:

Я прийшла - бо мене судять.

Кажуть: я брудна, продажна, безлика.

А я - лише дзеркало.

Вони дивляться на мене - і бачать себе.

Совість:

Ти - не дзеркало. Ти - вогонь.

Ти або зігріваєш, або спалюєш.

Ти маєш силу - отже, маєш відповідальність.

Влада:

Але спокуси - як буря.

Обіцянки, тиск, страх, лестощі...

Совість:

І саме тому ти мусиш бути чистішою.

Бо чим вища гора - тим сильніший вітер.

Любомир казав: "Політик - не гірший. Але спокуси - більші."

Влада:

А якщо я впаду?

Совість:

Підіймись. Але не сам.

Поруч - народ. Якщо він мовчить - ти глуха.

Якщо він молиться - ти чуєш.

Влада:

А якщо народ зневірився?

Совість:

Тоді стань першою, хто повірить.

Бо влада - це не трон. Це хрест.

І хто несе його з любов'ю - той служить.

Тиша:

(після паузи)

І в цій тиші - народжується вибір.

 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше