Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

СМЕРТЬ ЗАРАДИ ЖИТТЯ.

Померти для себе - не втрати шлях,

А тихе "так" Творцеві в глибині серця.

Те, що здається тінню й страх,

Є двері, крізь які вже безсмертя.

 

Бо глина не стане в руках майстра світлом,

Поки не втратить форму свою.

Фарба не створить шедевру звично,

Поки не виллють її на пітьму.

 

Вугілля темне, стискає та біль,

Щоб стати діамантом у Божих долонях.

Гусінь вмирає - лишає пил,

Щоб злетіти у небі на сонях.

 

Так і душа - коли каже: "Твоє, не моє",

Тоді оживає у світлі Христовім.

Бо вмерти для себе - не кінець, в нове,

Це шлях воскресіння, поклик любові.

 

Він живе в мені - я вже не живу,

Лиш вірою дихаю в Божому плані.

І все, що тримаю, Йому віддаю -

Щоб серце було, мов храм без обманів.

 

Ісус не воскрес би, якби не хрест,

І нам не зійти без Голгофи в небо.

Тож що ти сьогодні Йому принесеш -

Щоб вмерло в тобі те, що вмерти треба?..

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше