Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

НА ПОРОЗІ СКЕЙП-СКАР.

Двері відчинились тихо -

і в світлі ранковім,  мов у сні,

стояла дитина шести літ,

мов спогад давньої весни.

 

''Хлопчик чи дівча - Бог знає,'' -

мовив Вілл, - ''та все одно -

бо чистота не має статі,

як світло в небі за вікном.''

 

Він глянув - і серце, мов струна,

задзвеніло з глибини,

бо в дитячім погляді впізнав 

Марію з днів юнацьких снів.

 

І ось - вона стоїть, мов ружа,

що виросла на пороху літ;

в її очах - і тиша, й вужа

дорослості холодний слід.

 

''Ти звав мене Мері, ми дітьми

ходили в поле до ріки...''

- ''Та ми не діти вже,'' - шепоче, -

''тепер нас судять небеса й роки.''

 

Її голос - мов тінь молитви,

що ніжно падає у гріх;

а Вілл стоїть, мов той, хто з пекла

враз згадав, що не святий - живих.

 

І їх розділив не батьків дім,

а час, і страх, і сором древній.

Та Бог стояв між ними двома -

мов ангел суму і прощення. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше