Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

ГОЛОС НАД КРИПТОЮ.

О Боже Ягве,

в серці й одвір'ї - палке жевріє слово,

де мучить дах ідол, де лиця й дух поневолено. 

Прийди над руїнами нашими -

обрій згорни, добрий Суддя -

щоб розквітла душа, як весняний цвіт пелюсток. 

 

Ти казав через Ісаю й Михея -

не жертви, Ти не плоть шукаєш,

а крізь хибні руки бачиш серце,

де той, хто благає, схилився.

''Перелий зло своє'', - кличеш Ти, -

''служи вдячно, стань взірцем правди''.

 

О сину Ізраїля, прийди до світла,

зруйнуй гріхи, що зневажили храм. 

І гілку ашери - полиши обман,

нехай поля блукають без Бога. 

Бо Ти один - поклик і милість,

Ти один - правда, що рушить гори.

 

Хай сльози наші стануть дощем благодаті,

щоб серце твоє вилилось як жертва жива.

Поверни нас із мертвих шляхів,

забери те, що серце скувало.

Веди крізь пустелю - до Своєї долини,

де впадеш до ніг - і воскресне спів.

 

Тут - між попелом і спомином,

стояли ми в тінях сумнівів і страху.

Але Ти прийшов через віки,

мов зоря пробиває сутінок.

І даруєш голос - той, що плаче,

щоб знову почув Твоє ім'я.

 

Прийми нас, як вівцю загублену,

принеси в дощах милості своєї.

Поки пісня не скінчена, 

поки серце стукає -

в Тобі - наша надія, наш суд і мир. 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше