Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці Марії.

КОЛИ БОГ ГОВОРИТЬ - МОВЧИ.

Коли Бог говорить - мовчи, не пали Йому жертви,

Не клади на вівтар баранів і жмутів трави.

Бо Йому не порібні кадила і книги молитви, -

Йому треба, щоб серце твоє не брехало живим.

 

Він не слухає співу, де брязкає бронза обману,

Де пісні без любові, де слів - як піску у ріці.

Він виходить на вулиці, де сирота і вигнаний кляне тишу,

І чекає - чи хтось обітре йому сльози з лиця.

 

Не неси Йому фіміаму, якщо в душі - ненависть,

Не клич Його Імення, коли серце в кайданах зла.

Бо Йому не потрібні твої святі ''місця'',

Він - і в храмі, Він - і в плачі вдови і в серці дитини, що зголодніла.

 

О, Ізраїлю, Україно, народи, що втомились шукати,

Ви не Бога загубили - ви себе загубили в дорозі.

Ви шукали Його в мармурі, в купелі, у словах без любові,

А Він стояв біля порога, босий, і кликав: ''Піди, поможи''.

 

Пророки ішли - несли світло в бурю,

І кричали царям: ''Не ховайте Бога в палатах!''

Бо Ягве - і в храмі, не в золоті, не в свічі,

Він - і у совісті, що тремтить, коли бачить неправду.

 

Йосія зносив висоти палив дерева Ваалів,

І вогонь той горів, - не каміння, а людські серця... 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше