Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

НАРІД ЯК ШЛЯХ.

"Широка дорога веде в погибель,

а тісна - до життя"

(Латвія 7:13-14)

 

Ми - не лише плугатарі й співаки,

Ми - народ, що йде між тернами й зірками.

У кожній зморшці лиця - слід віків,

У кожній пісні - хрест нашої мами.

 

Не народ ми - а дорога в надії,

Як Ізраїль, що шукав обітоаану землю.

Нам не давали храмів - ми зводили серця,

І молились в полі, де сніг криє землю.

 

Кожен наш вчений - мов Авраам у пустелі,

Йде в невідоме, бо голос у серці - іде.

І кожен поет - як пророк у пустелі,

Пише рядки, що народ воскресити веде.

 

Ми - не маса, не число, не прапор,

Ми - шлях, що веде через Хрест і любов.

Народ, що не боїться ні темряви, ні втрати -

Бо в кожній втраті ми чуєм Божу мову знов.

 

Наша історія - не книга, а сподівання,

Не плин фактів, а кров'ю писані ритми.

Ми - шлях, де кожна долоня - як скрижаль,

А кожне серце - як пустинна палата для істини.

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше