Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

СВІТЛО ДВОХ ШЛЯХІВ.

У пору сутінків - Христа розп'яття,

У пору дня - Сократа мовчання,

Обидва вибрали смерть, не прокляття,

Не зрадили правду - серце й пізнання.

 

Один ішов шляхом неба й спасіння,

Другий - крізь розум, у пошуках змісту.

Христос був Любов'ю, Сократ - сумлінням,

І обидва - вогонь у людському намисті.

 

Притчі і діалоги - зерно для душі,

Учні зростали як плодів садівники.

Та Христос був Слово, що втілилося в тиші,

А Сократ - запитання в думках навіки.

 

Їх світ не прийняв, і не втримав страху,

І судом увінчав свою сліпу владу.

Але істина дихає в кожному птаху,

Де Любов - не утопія, а жива нарада.

 

Тож чи варто їх ставити в одне число?

Ні - не зрівняння, а міст між світами.

Бо в Христа - воскресіння як нове житло,

А в Сократа - правда, що болить словами.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше