Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

КРОКИ В ГЛИБИНУ.

Ще стоїмо на березі ріки,

Де хвиля тінь свою лукаво краде.

Наречений мовчить: "Часу ж іще є..."

А час стискає пальці в замкненій руці.

 

Спершу лиш крок - водою по кістки,

Почувся холод гіркої спокуси.

Ще можна вернутись, і вгору звести 

Очі, що правду шукають у групах.

 

Але не спиняється течія мить,

По пояс пірнаємо в чорну глибину.

Іван Франко боровся - а хто з нас боре гріх?

Чи тільки чекає, що сам він мине? 

 

По шию вже в хвилях, слова - наче тінь,

Покаяння горить крізь пітьму золоту.

Марія пішла у пустелю - а ми?..

Відкласти спасіння - мов зануритись в тьму.

 

Час не питає, чи треба ще рік,

Гріх не чекає, щоб вірш написати.

Тож нині - зупинка. Крок - навпаки.

Бо хто виринає, той Бога пізнає.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше