Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

КОРІНЬ НЕ ЧІПАТИ - ДУШУ НЕ ЗМІНИТИ.

Блукала в пітьмі, де срібло злотилось,

У світ марнотний ступала без жалю,

Та день настав - і серце схилилось

До покаяння, до вічного спокою.

 

Не лиш словами, не раз у сповіді

Гріхи рубати, як гілку суху,

А з кореня вирвать, у самій заповіді

Зростити в душі правду живу.

 

Марія Єгипетська в пустелі молилась,

У самоті жила - з гріхом розмовляла,

Терпіти навчилась, і шлях її стелився

До світла, що в серці назавжди постало.

 

А Марія Магдалина в тінях мовчання

Стояла одна, зі сімома бідами,

Аж доки Творець розвіяв страждання,

І віру їй дав, як зорю між громами.

 

Від сліз її втомлених, від покаяння,

Стежина стала святою й ясною,

Бо той, хто любов'ю змиває всі рани,

Веде за собою, дарує покою.

 

Дві душі з пітьми до святості йшли,

Одна в пустелі, одна край ГОЛГОФИ,

Та з вірою хрест свій несуть і вони,

Як свідки любові, як Божі дари.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше