Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

ХЛІБ НА СТОЛІ.

Прийшла до брами утомлена тінь,

Вогонь у серці, а в долі - терни,

Там, де молитва - не срібло, не дзвін,

Тільки розмови про днини буденні.

 

Сіла у стінах без вікон, без меж,

Суп парував у сліпучому світлі,

Хліба окраєць - мов пташиний стяг,

Смерековий дух у тиші розлитий.

 

Столик під вікнами, тиха жага,

Речі прості у величнім значенні.

Хліб і в пустелі - не тільки їда,

То - таїна невимовної вдачі.

 

Тут усе просто, тут мир у думках,

Ні блиску срібла, ні ложки високі,

Лиш хліб і суп, що горнувся в руках,

Як молитва, що втомлена, поклик.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше