Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

ШЛЯХ І СЛОВО.

Він ішов поміж сутінь земних,

Мов в мандрівці крізь зоряні схили,

Там, де слова проростають у стих,

І втомлене серце шукає причини.

 

Голос у просторі струмом летів,

"Я до вас зібрався їхати нині",

Світлом проміння надію зігрів,

І шлях у пітьмі відкривався невпинно.

 

Худий, бородатий, мов вітер століть,

Шукав серед тиші опору й дію,

А світ засинав у відлунні доріг,

Здіймався над містом у вічну стихію 

 

Не значення речі, не блиск у руках,

А сила, що з думки народжує дію,

Як в світлі Євангелія - слово і шлях,

Веде крізь тіні у вічну стихію.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше