Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці Марії.

МОРОЗ і ВІРА.

Холод ранку вкрав тепло,

Дух морозу гостро віє,

Сірий спогад, наче скло,

В час, що пам'яттю зоріє.

 

Світло в храмі, тихий спів,

Серце в тонах забриніло,

Там, де віра - там родив

Бог надію невгасиму.

 

Одна жінка тихо промовляє: 

"Чи ж тобі не зимно, брате?"

Я кажу: "Гріє!" -  та

Руки стужа не сховала.

 

Ось обігрівач горить,

Теплом двері омиває,

Та у серці лиш болить,

Що мороз нас не питає.

 

Чути давній тихий глас,

Слово правди, крик народний,

І з Євангелієм у нас Кобзар,

Вірний, непереможний.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше