Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

ШЛЯХ ДО СВІТЛА.

І промовив голос із вічності далекої,

Де камінь мовчав серед древніх руїн,

Де зорі світили над землею спраглою,

Ведучи серця до незвіданих глибин.

 

Творець поставив людину у світі,

Щоб спрагло вона розуміння шукала,

Щоб з хаосу тіней зійшла до величності,

Дорогу свою крізь морок долала.

 

Як мудреці в часи незвідані, 

Досліджували законів плетіння,

Що в світі стримували потаємно,

Від світла народжується тління.

 

Від джерела, що не має кінця,

Несеться потік через вічність й простір,

Він кличе людину: прийди, віднайди,

Освяти своє серце в невидимі мості.

 

О,розум, що прагне проникнути далі,

І сила душі, що в безмежність спішить, 

Відкрий же завісу, поглянь у глибини,

Де сяє закон, що у тінях мовчить.

 

Земля наповниться знанням високим,

Як води покриють простори й поля,

І людство підніметься духом єдиним,

Щоб славити світло, що істину зна.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше