Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

ДО БАБУСІ З ТАТОМ.

З Богданом-татом я мандрівку мав,

До баби в гості в інше село йшли.

З будинку нашого удвох ми вирушали,

І річку міст і цвинтар обминули.

 

Стежина в'юнка під ногами слалась,

Трава зелена ніжно шелестіла.

Про пташок спів, про квіти розмовляли,

І сонце в небі лагідно світило.

 

''А хата он чия?'' спитав я тата,

Побачивши оселю край села.

''Баранова'', - він жартома відтяв,

І усмішка весела розцвіла.

 

Я йшов із боку, слухав його мову,

Про давні дні, про козаків славетних.

І кожен крок ту подорож чудову

Робив для серця радісну й приємну.

 

Минав ставок, де жаби кумкали в осоці,

І вітерцем легесеньким повіяло.

Аж ось і хата, рідна та знайома,

Де бабця нас чекала і раділа.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше