Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

СОН НА ВАСИЛІЯ.

Старий Новий Рік, вечір тіней,

Снилася мама, мов тиха струна.

Стояла на кухні у світлі каміннім,

Дитинне тепло оживала вона.

 

"Чуєш, мамо?" - слова незгасні,

М'ясо вирує у хвилі часу.

"Вару теля" - голос ніжний,

Згадка палає, мов свічка вночі.

 

Батько? Можливо, був у пітьмі,

Тінь у глибині спогадів давніх.

Сестрі Оксані розповідав,

Слухала мовчки - нічого, лиш пам'ять.

 

Сон не питає, сон просто плине,

Хвилями пам'яті, гілками душі.

Болючий, рідний, гіркий і свій,

Як слід на піску, що зникне в імлі.

Бережу всі свої спогади,

Бо вона частина особисто мене.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше