На початку жовтня до Лери й Кирила перевівся новий однокласник. Анна Олександрівна представила його:
— Знайомтеся, це Матвій, ваш новий однокласник, який буде навчатися разом з вами. Присідайте на вільне місце.
Він сів до Олі, бо поруч із нею було єдине вільне місце. Анна Олександрівна пішла, і урок біології продовжився.
На перерві Кирил пішов у кафе, взяв Лері каву і круасан. Себе він нічого не брав, у нього був чай і піца.
Поки Кирила не було поруч, Матвій почав знайомитися з Лерою. Вона не заперечувала, він жартував і фліртував.
Кирил помітив Леру і Матвія й розсердився. Він дав Лері каву і круасан:
— Ти нормальний? Фліртувати з чужими дівчатами?
Матвій відповів:
— Я не знав, що Лера зайнята, вибачте. До речі, ви дуже сильно підходите один одному. Я не думав руйнувати чужі стосунки, вибачте ще раз.
Лера усміхнулася.
— Чому ти усміхаєшся? — запитав Кирил. — Та я не знала, що ти такий ревнивий.
Кирил теж усміхнувся:
— Звичайно, буду ревнувати. У мене найкрасивіша, найдобріша, наймиліша дівчина. Треба бути дурнем, щоб таку втратити.
Кирил продовжив:
— Леро, давай після школи підемо до мене.
— Так — відповіла Лера.
Після школи ми пішли до Кирила, і мене осінила ідея, — сказала Лера.
— Оля розсталася з хлопцем. Може, познайомимо її з Матвієм? Як думаєш? — запропонувала Лера.
— Можна, — відповів Кирил. — Тільки він щойно перевівся до нашої гімназії, і вони з Олею не дуже знайомі та не спілкуються.
— Тоді давай предумаємо це завтра, коли ти прийдеш до мене додому, — сказала Лера.
Кирил і Лера пограли у приставку, після чого Кирил провів Леру до дому. Вони ще обіймалися, потім попрощалися. Лера зайшла в під’їзд, а Кирил пішов додому.