10.2

Ірі не подобалося, що Кирило і Лера зустрічаються, і вона вирішила їх посварити. Вона зустріла Кирила в школі й сказала, що бачила Леру в обіймах з іншим хлопцем. Кирило чомусь повірив Ірі.
Лера побачила його, підійшла обійняти, але він її відштовхнув і сказав:
— Іди обіймай інших.
— Ти про що? — здивувалася Лера.
— Не прикидайся дурною, не роби вигляд, що не розумієш, про що я, — відповів Кирило.
— Я не розумію…
— Бувай.
Іра почала усміхатися й єхидно дивитися на Леру. Лера просиділа всі уроки, а Кирило навіть не дивився на неї. Їй було дуже боляче й прикро, що Кирило її навіть не вислухав, а повірив у неправду.
Лера перестала ходити до школи. Кирило помітив, що її давно немає, і після школи хотів їй написати, але передумав. До нього почала лізти Іра, та він сказав, що досі є хлопцем Лери і що Іра не в його смаку.
Увечері він усе обдумав і зрозумів, що це було зроблено спеціально. Тоді він написав Лері:
— Чому тебе немає в школі? Щось сталося?
Лера не відповіла. Вона його ігнорувала.
Кирило вирішив зробити їй подарунок — замовив ведмедика, якого хотіла Лера. Він бачив її репост у TikTok і вирішив замовити та надіслати його їй із запискою, з вибаченням і словами, що дуже сумує і що він дурень.
Лері прийшов подарунок від Кирила. Коли вона відкрила коробку й побачила ведмедика, якого хотіла, на її обличчі з’явилася усмішка. Потім вона знайшла в коробці записку й прочитала її. Вона зайшла в Telegram і думала, писати чи ні.
Кур’єр написав Кирилу, що Лера отримала подарунок, і він одразу ж їй написав:
— Привіт. Ти довго будеш дутися? Я дурень, що не вислухав тебе і відштовхнув. Пробач, будь ласка, я за тобою сумую. Тобі сподобався ведмедик?
Лера відповіла:
— Привіт. Так, довго. Ні, не пробачу. Сумуєш? А як же Ірочка, якій ти повірив? А ведмедик — ні не сподобався.
— Лер, ти будеш у школі в понеділок? — спитав Кирило.
— Так, буду.
Кирило був дуже радий, що Лера прийде до школи. Він дуже за нею скучив.
Коли Лера прийшла до школи й піднімалася на другий поверх, її зупинив Кирило і не давав пройти.
— Пропусти, — сказала Лера.
— Ні.
— Пропусти, я тобі сказала!
— Ні.
Тоді він міцно обійняв її. Вона почала бити його кулаками й кричати:
— Відпусти!
Він прошепотів їй на вухо:
— Ні, поки ти мене не пробачиш.
— Я тобі вже сказала — ні! Відпусти! — дуже голосно кричала Лера.
Кирило поцілував її, щоб вона не кричала, і продовжив цілувати. Лера почала відповідати на поцілунок. Тоді він відступив, послабив обійми, тримаючи її за талію, й усміхнувся.
— Чому ти усміхаєшся? — спитала Лера.
— Тому що ти відповіла на мій поцілунок і обійняла мене теж.
Лера усміхнулася.
— Ну от, тепер усміхаєшся. Ти мене пробачила? — сказав Кирило.
— Так, пробачила, бо теж за тобою скучила. І ведмедик, якого ти подарував, мені дуже сподобався. Дякую тобі велике.
Кирило усміхнувся:
— Ура, пробачила!
Він подивився Лері в очі й сказав:
— Як же я тебе люблю. Я без тебе не можу. А Іра мені не потрібна, мені потрібна тільки ти.
Лера усміхнулася:
— Я тебе теж дуже сильно люблю. Мені інші хлопці не потрібні.
Він міцно обійняв Леру, підняв її й закружляв.
— Кириле, відпусти, — сказала Лера.
— Не хочу.
Потім пролунав дзвінок. Кирило все ж поставив Леру на підлогу, скуйовдив їй волосся, обійняв її, і вони пішли на урок