Школа пам'ятає все
5
Коли я слухала музику в навушниках, мені раптом згадалося, як Коля з мене сміявся. Як він ходив у обіймах із Машею і спеціально дивився на мою реакцію. Мене це страшенно вибісило. І тоді я вирішила: я йому помщуся. Буду поводитися так само, як і він. У цю гру можна грати вдвох.
Я почала більше спілкуватися з нашими однокласниками — Кирилом і Іллею. До нас приєдналася й Оля, але вона не знала мого плану. В Лери постійно питала:
— Тобі подобається Кирило?
Я лише знизувала плечима й відповідала, що не знаю.
Коля помітив, що я більше не звертаю на нього уваги. По його погляду було видно: він цього не очікував. Він навіть перестав ходити з Машею в обіймах.
Одного разу я запізнилася на перший урок. Постукала у двері й вибачилася за запізнення. Катя кинула:
— Не принижуйся.
Я їй нічого не відповіла.
Коли я зайшла до класу, то помітила, що Коля з Мішою сидять позаду нас із Олею. Я пройшла повз них, зупинилася й сказала Олі, щоб на другому уроці вона пересіла на першу парту.
Я не хотіла сидіти поруч із Колею, тому сама сіла за першу парту. Потім до мене підсіла Оля. Ми разом сміялися, дуріли і в нас було усе чудово.
#104 в Фанфік
#605 в Молодіжна проза
#137 в Підліткова проза
Відредаговано: 13.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
