- Так що за звук ви почули? - Рік подивився на нас, сидячи на моєму ліжку.
- І дивно те, що чули його лише ви! - добавив Шон.
- Не знаю! Але це було дуже пронизливо і вимотливо! - зітхнула Еля.
- Наче миші кричали у вуха! - пояснила я.
- Слухай, у тебе то звуки, наче комарі займаються сексом, а тепер миші кричать! - хмикнув Скелет.
- А хто ж винен, що у мене таке звукосприйняття? - підняла одну брову вверх я.
- Принаймні воно веселить! - посміхнувся Ерік.
І ми всі дружно засміялися. Крім містера К'юрі.
- Значить не можна було дізнатися звідки лунав звук? - почухав голову лікар.
- Воно лунало з всіх сторін однаково, куди не повернеш голову. - Кес поправила ковдру.
На секунду я замислилася, і чомусь згадала Роні та якогось незнайомця, які говорили про якісь плани. Чи може цей таємний шанувальник бути Юкі - моїм рідним братом, хоча і від чужого чоловіка. І вони це все підлаштували. А що це ж реально! Дві людини, які мене однаково ненавидять!
Я витягла ноги з-під ковдри і звисила їх над ліжком.
- Кудись зібралася?
- А де у вас туалет? - мені показали руками, і я туди рушила. Ну як туди? Треба ж було придумати причину злиняти з медпункту.
Чомусь мені приватні розмови Роні здавалися пройлють відповіді на цю ситуацію. Тому швидко вмившись і сходивши в туалет, я вийшла в коридор. Пусто. А тепер треба зрозуміти де жива ця дівчина. Сконцетрувавшись на гуртожитку, а точніше на дівчачому крилі, я перенеслася. І найперше що я могла зробити, перш ніж вдиратися кудись, то це перевдягтися в більш кращий одяг.
Ритися в шафі мені не хотілося, то я витягла перше, що попалося. Сірі вільні брюки-карго, білий спортивний топік а також дуже короткий чорний светр-топ та білі кросівки.
- І так зійде! - швидко зачесавшись, глянула я на себе. Рано чи пізно хлопці схопляться мене шукати, чого ж я так довго не повертаюся з туалету. Може хтось і згадає про телепорт, а може, на щастя, і ні. Подивимося, короче.
Хоча знаючи гуртожиток, його важко було дати окремі крила для дівчат, а окремо для хлопців. Рахуючи що хлопців припадає 5 на 1 дівчину. Та й там де я жила, жив Рік з своїми друзями в різних кімнатах, Вася взагалі в одній кімнаті зі мною проживає. Ще дівчата Кес та Арі, а також і Еля. Проте і про Роні не треба забувати. Остання якраз мені була і треба, принаймні хоча б її кімната.
- Ну що ж почнемо шукати! - промовила я про себе.
Почнемо з сусідньої кімнати. Постукала, у відповідь тиша, та й не дивно, якби вже ніч. Відкрила. Сплять. Не схоже, що тут живе Роні, не в її стилі ця кімната. Сильно дешева. Окей, тоді наступна. Там у хлопців був нічний перекусон. Сорян, приємного апетиту. Далі. Теж сплять. І ще чотири штуки таких же. Тоді підемо напроти. Ух, здається я не невчасно. Ні, дякую, краще я піду. До побачення! У когось з юнаків там гаряча нічка, по тому що вони там були майже голі. Схоже на гру на роздягання. Тут теж вже бачать десятий сон, а тут і до дванадцятого вже дійшли. О, а тут і двадцять перевалило. Це я по тому, що в них, ну оце... Ну ото... Короче... Секс!
В якісь кімнаті голосно хихикали, схоже дівчата обговорювали достоїнства хлопців в сексі, а по сусідству це вже робили хлопці щодо сусідок. А тут грають у монополію, і сна в жодному очі не видно. А ця кімната пуста, напевно десь гуляють!
А це схоже на знайому кімнату. Так я ж в ній була, ото як перший раз телепортнулася в гуртожиток. І тепер можу точно сказати чия вона.
- Рік! - прошепотіла я. Його стиль.
Уважно розглядаючи приміщення, я наткнулася на дерев'яну дошку, на якій були прицеплені фото. Мої фото. Ось я в платті, в отому білому з квіткою у волосся, що мені подарували. А оце я сплю, обійнявши мого дракончика Гошу. Оу, як мило! Я навіть знаю, хто зробив це фото.
- Вася, я навіть не знаю, тебе прибити чи краще просто промовчати! - заскреботіла зубами.
Хоча були і фото із Ріком, проте не схоже що вони були зроблені зблизька. Рік за одним столиком, я за іншим, а таке відчуття ніби ми разом. Чудо-режисерське позування та налаштування фотографування! І таких фото було море, як не в їдальні, то на уроці, на перервах в коридорі.
- Маніяк якийсь Їй-Богу! - зітхнула я. - Окей, треба рухатися далі. - І вийшла з кімнати.
Сусідня були кімната Шона. Вона нічим не відрізнялася від попередньої. Хіба що там було більше спільних фото непідроблених, і на знімках були Шон та Еля. Хоча фото було куди більше, в них було куди більше емоцій, були навіть фото в процесі кохання. Схоже Шон цим перезахопився!
Ерік жив разом з ним. Хоча мені здається, що тут хлопець просто гостював! Бо схоже, що в Шона там на любовному фронті все серйозно, а Ерік так зайшов, щось взяв, і пішов. Принаймні тут проходять побачення з Елею! Що я і спостерігаю по корзині з презервативами. Тут робити мені нічого.
А ця кімната наче сходить з розуму. Бо по-інакшому описати звуки я просто не в силах. Ну що ж заглянемо? От ти ж йо-ма-йо! Здається я найшла Роні. І Дріну теж!
- Двері закрий! Дує! - крикнула Дріна.
Я виконала прохання. Ну-ну, кому і де ще там дує, по тому, що я побачила. Хоча б краще я це не бачила. Здається на сьогодні вражень достатньо.
* * *
- Щось Дріс довго там! - хмикнув Ерік.
- Слухайте, а ви завжди так довго в туалеті сидите? - Шон повернувся до Елі.
- Ну залежно яка причина! - промовила дівчина. - Хоча не схоже, що її основною ціллю було туди потрапити.
- І взагалі це дівчачі секрети! - добавила Арі.
- Ага!
- І де її шукати? - Я подивився на цих секретниць.
-Не думаю, що її треба шукати! - показала рукою кудись Кес.
Біля дверей стояла Дріс, яка старалася не засміятися, хоча втриматися було дуже важко.
- Дріс, ти де була? - вхопився я з ліжка до неї.
- В туалеті! - промовила дівчина, і засміялася.
- Дріс, ти вибирай, а то спочатку плакала, а потім смієшся?! - незрозуміло подивився на неї Вася.
Відредаговано: 11.04.2021