Звичайно, як Ви зрозуміли, тільки в фантазіях перша і єдина зустріч може так змінити життя, що люди закохуються, живуть разом і що там зазвичай далі йде по сценарію?
Після "хлюпання у водичці", як називав це Вася, Рік пішов до себе. Я ж залишилася в себе в кімнаті. Але я не та, що буде штани довго просиджувати. Тому замість того щоб відпочивати, я пішла в бібліотеку. Ну і звичайно як без того щоб зробити одну невелику капость.
Вже темнішало. Подував невеличкий вітерець. Роні, Арі і Кес стояли біля їдальні і розмовляли. Ну почнемо з нешкідливого. Коли мене хтось дошкуляє, в мені часом просипається такий маленький, але вредний демоняка, який може робити страшні речі.
Я почала повільно керувати вітром, який раз і підняв міні-спідниці дівчат. Причому якщо перед вони ще могли закрити, то зад що ззаду відкривався всі хлопцям на посміще. Хлопці у відповідь лише захоплено свистіли. А далі було найцікавіше! Дякую Васі, який з кухні приніс кілька десяток яєць. Будемо робити трійний омлет!
З того що я зрозуміла, то Роні мала магію вогню. Вона ж якось розтопила лід, коли хотіла мене втопити. Звичайно яйця, то не помідори, але все ж! Театр ще той!
Ми заховалися за Дубом і почали кидатися яйцями. Спочатку дівчата не розуміли звідки це все.
-Фу! - пищала Арі. - Я вся в яйцях!
Ти диви! А чим же я з Василем в тебе кидалися?
-Заберіть з мене цю гидоту! - Кес, намагалася зняти з себе яйця. Ти цю гидоту їсти як мінімум на сніданок.
Тільки Роні не нила, вона почала повільно закипати. -Здається, скоро з вух дим повалить! - зауважив Скелет. - Ото знаєш, як чайник, який починає кипіти. Дим і свист! Ось-ось повинно статися!
Але найцікавіше сталося не це. Яйця на Роні почали жаритися.
Рецепт: якщо хочете поїсти яйця, але плита зайнята, дотримуйтесь таких послідовностей:
Готово! Проте не сталося як гадалося! Роні почала по справжньому закипати, бо схоже що зрозуміла, хто це її так підстьобує. В руках в неї з'явився вогонь і очі стали темно-червоними.
-Роні? - перелякано запитала Арі.
-Здається нам треба тікати! - прошепотіла Кес і потягнула за рукав подругу подалі. - Нам тут не раді!
-Василій?! - Я повернулася до друга.
-Місію зрозуміло! - і Вася зник.
Біля мене раптово пронеслася вогняна куля. Виглянула. Роні як навіжена очима сверлила горизонт, аж доки не зупинилася на мені. Тю! Ну навіть повеселитися не дадуть!
-Дріс, я викликаю тебе на дуель! - загукала дівчина. Ого, а так можна? Ну я і вийшла. Біля нас почали збиратися натовпи зівак і просто зацікавлених в битві.
Роні кинула в мене кулю, я щитом її увідбала. Вона кинула ще кілька. Є в мене така особливість: битися з іншими за допомогою їхніх же сильних сторін, магії. Тому через кілька десяток куль, я почала стріляти Роними міні-кулями у відповідь. І схоже що кількома кулями я поранилася. По тому я нили груди!
Ми ще могли битися і далі, аж доки я не почула голос:
-Бібліотека горить!
-Є ранені!
Битва відразу закінчилася, і Роні як кінь поскакала на місце події. Як тільки щось стається, схоже Роні в цьому буде перша! Всі інші поспішили за нею.
Бібліотека і правда горіла! І вогонь був якийсь дивний, магічний чи що? З приміщення виносили постраждалих. Але чомусь розглядаючи і просто спостерігачів і постраждалих Ріка я чомусь не бачила. Але мою думку голосно озвучила Роні.
-А де Рік? Я його не бачу! - почався шепіт.
Я звичайно хлопця знаю зовсім недавно. Точніше я його взагалі не знаю, але суті не не міняю. Тому чим він займається і яке його хобі про це зовсім не знаю. Хіба лише те, що він хоче звідси втекти. Проте сталося те, про що я думала. З бібліотеки винесли його тіло... Затримала дихання. Живого! Видихнула.
Василь з'явився випадково.
- Ти бачив хто це зробив?
-Ні! Проте чув крики і сміх! - теж не найкращий варіант, але хоч щось.
Звичайно, я не медик, але дещо можу зробити, недарма я близько 10 років ховалася від всіх, рятувала життя людей життям поліцейських. Короче, якісь навички самолікування і когось лікування в мене були!
-Можна? - Я протиснулася до постраждалих. Присіла. Видихнула. Мої руки почали наповнюватися якось білою магією. Я повільно доторкнулася до тіла постраждалого хлопця, якого як виявилося звали Шон. Магія наче паростки почала рости по тілу. І всі опіки і рани почали затягуватися, загоюватися прямо на очах. Після Шона була Роуз, за нею Дарвін, потім Мез. І нарешті Рік, який виглядав ну скажімо так не презентабельно для дівчат.
Сорочка була розстебнута, з-під якої стричали упругі груди з підтянутими сосками. (З мене романтик нікудишній😅). Прес говорив про те, що хлопець недарма проводив час в спортзалі, якщо тут такий взагалі був. Тому перед тим як Ріка рятувати, я просто не могла не позирити на його кубики і їх не потрогати. Ну не часто мені зустрічаються такі спортивні хлопці з накаченим пресом!
Проте на мене так подивилися, ніби я збираюся юнака зґвалтувати. Нє, ну цей варіант у мене завжди лежить в запасі! Я то не проти!
Я тяжко зітхнула, і доторкнулася рукою до хлопця. Магія почала розростатися по його тілу. Проте найбільше вона просочилася в серце. І до мене в голову пролізли уривки з минулого Ріка.
Перший уривок був пов'язаний з батьками. Маленький хлопець років п'яти зайшов у кімнату і побачив як тато і мама сваряться. Чоловік замахнувся на жінку і вдарив її по обличчю. Рік це побачив, його очі наповнилися сльозами, і той втік.
Другий уривок вже відбувся через 4 роки. Батьки знову не ладили, але цього разу за маму заступився Рік. Він вискочив з кімнати, витягнув різко руку і тато вилетів з кімнати і вдарився об шафу з посудом. Хлопчик підбіг до матері і обійняв її. Жінка плакала.
Відредаговано: 11.04.2021