Розділ 10: Гра на Життя

Сторінка 1

Після шкільної вистави, коли Андрій і його друзі ще насолоджувалися успіхом та похвалою від вчителів та учнів, місто почало жити новою сенсацією. У новинах з'явилося жахливе повідомлення, яке швидко привернуло увагу всіх.

**Телеведуча (серйозно):**  
*"Сьогодні надходять тривожні новини. Дівчина з японським ім'ям, імовірно на ім’я Аяко, втекла з психіатричної лікарні і тепер знаходиться на волі. За попередньою інформацією, вона викрадала хлопців і грала з ними смертельну гру в школах. У цій грі вона змушувала їх розгадувати загадки та шукати ключі, щоб вибратися зі школи. Якщо хлопці не встигали виконати завдання або попадалися їй на очі, вона їх жорстоко вбивала. Поліція вже працює над тим, щоб знайти Аяко, але ми закликаємо всіх бути обережними і уважними, особливо в школах."*

Ці слова пройшли по школі як блискавка. Вчителі, учні, всі були на межі паніки. Поліція та охорона швидко взяли під контроль територію школи, вхідні двері були заблоковані, а коридори патрулювали охоронці. Однак ніхто не знав, що справжньою ціллю цієї небезпечної дівчини були Андрій і Грішка.

---

Коли новини дійшли до класу Андрія, він відчув, як по спині пробіг холод. Йому було важко повірити, що щось подібне може відбуватися в реальності. Він поглянув на Лізу, яка сиділа поруч із ним. Її очі були широко розплющені, вона була явно налякана.

**Ліза (пошепки):** *"Андрію, ти думаєш, це може бути правдою? Що робити, якщо вона з'явиться тут?"*

Андрій намагався зберігати спокій, хоча всередині теж був занепокоєний.

**Андрій (спокійно, але з хвилюванням):** *"Не хвилюйся, Лізо. У нас в школі охорона, поліція. Вони зроблять усе, щоб нас захистити. Ми в безпеці."*

В той момент до них підійшов Грішка, який теж почув новини і не зміг приховати свого хвилювання.

**Грішка (нервово сміючись):** *"Андрію, ти чув? Ця дівчина з Японії, Аяко… Вона насправді небезпечна. Я чув, що вона грає з хлопцями в якусь смертельну гру. Тобі це не здається дивним?"*

Андрій похитав головою.

**Андрій:** *"Грішко, не варто це брати настільки серйозно. Можливо, це просто перебільшення в новинах. Але треба бути обережним. Вона десь там, і якщо це правда, ми не повинні дати їй шанс наблизитися до нас."*

Грішка нервово поглянув на вікно, а потім повернувся до Андрія.

**Грішка:** *"Я згоден. Але знаєш, що мене бентежить? Її ім'я — Аяко. Чи це не схоже на ім'я тієї дівчини, яка спостерігала за тобою протягом усього цього часу?"*

Андрій задумався. Ім'я Аяко дійсно здавалося знайомим, але він відкинув ці думки.

**Андрій (зітхаючи):** *"Грішко, це, напевно, збіг. Та Аяко була просто ученицею, вона повернулася до Японії. Не може бути, щоб це була та сама людина."*

---

Пізніше того ж дня, коли школа вже була під наглядом поліції, на дверях кабінету Андрія і Грішки з'явилася дивна записка. Вона була прикріплена до дверей і написана червоним чорнилом.

*“Гра починається. Андрію і Грішко, ви — мої наступні цілі. Якщо ви хочете врятувати свої життя, знайдіть ключ, розгадайте мою загадку і тікайте з цієї школи. Інакше я знайду вас, і тоді вам кінець. Поспішайте, бо час працює проти вас. Підказка на вас уже чекає в спортзалі. Ви знаєте, що робити."*

Андрій підняв записку, його серце почало швидко битися.

**Андрій (шоковано):** *"Грішко, це серйозно. Вона тут. Вона прийшла за нами."*

Грішка подивився на записку і зблід. Він відчував, як страх наповнює його серце.

**Грішка (нервово):** *"Що будемо робити? Ми повинні знайти цей ключ, але що, якщо вона нас знайде раніше? Я не хочу бути її черговою жертвою!"*

**Андрій (рішуче):** *"Ми повинні діяти швидко. Якщо вона грає з нами, у нас є шанс. Ми повинні виграти цю гру."*

---

Вони вирушили до спортзалу, намагаючись не привертати зайвої уваги. Ліза, яка дізналася про записку, вирішила йти разом з ними, не бажаючи залишати Андрія наодинці.

**Ліза (твердо):** *"Я не залишу вас. Ми зробимо це разом. Якщо є хоч один шанс виграти, я буду з вами до кінця."*

**Андрій (дивлячись на неї):** *"Ти впевнена? Це небезпечно."*

**Ліза:** *"Я впевнена. Ми команда."*

---

Коли вони дійшли до спортзалу, їм зустрілася нова записка, прикріплена до дверей.

*“Ваш наступний крок — знайдіть те, що лежить на найвищій полиці. Шукайте ключ, але будьте обережні. Якщо ви будете занадто повільними, я знайду вас раніше, ніж ви знайдете вихід."*

**Грішка (пошепки):** *"Це починає нагадувати справжній кошмар. Ми повинні діяти швидше."*

Андрій підняв голову і побачив на одній із полиць коробку. Вони поспішили до неї, відкрили і знайшли ключ — перший крок до їхнього порятунку. Але час швидко спливав, і вони знали, що Аяко вже десь поруч.

**Андрій (з натхненням):** *"Ми зробили це. Тепер треба знайти наступну підказку. Ми не можемо зупинятися."*

---

У школі почав наростати страх. Поліція патрулювала територію, але навіть вони не знали, що гра вже розпочалася, і Аяко десь близько. Вона була розумною, і кожен їхній крок був частиною її плану. Чи встигнуть Андрій і його друзі розгадати всі загадки, поки не стане занадто пізно?

Сторінка 2

Вечір наступав, і школа, яка зазвичай була спокійним місцем, огорталася таємничою напругою. Після того, як Ліза повернулася додому, думаючи, що все закінчено, Андрій і Грішка залишилися, щоб разом провести ніч, впевнені, що нічого більше не трапиться. Але саме в цей момент на їхні телефони надійшла SMS.

**Грішка (з подивом):** *"Гей, Андрію, подивися, це від Влада. Він просить нас повернутися в школу і допомогти йому з якоюсь справою."*

**Андрій (з підозрою):** *"Що? Він же не казав, що залишиться в школі сьогодні. Що ж такого сталося, що йому потрібна допомога?"*

**Грішка (нервово):** *"Не знаю, але Влад ніколи просто так не попросив би нас про допомогу. Можливо, щось важливе. Підемо, дізнаємося."*

Андрій на мить замислився, але потім вирішив, що друзі повинні підтримувати одне одного. Вони вирушили назад до школи, не знаючи, що це була пастка. Ніхто не здогадувався, що справжня Аяко давно поїхала, а дівчина, яка використовувала її ім’я, була набагато небезпечнішою. Вона планувала свою гру давно і тепер наближалася до фіналу.