Сторінка 1
Андрій сидів у машині поруч із Містером Греєм, не знаючи, що чекати далі. Його розум був сповнений думок про те, що Джек сказав йому раніше, і як виявилося, його батьки приховували правду. Містер Грей уважно спостерігав за ним, відчуваючи напругу і сумніви, які переповнювали юнака.
**Містер Грей (спокійним тоном):** *"Я розумію, що тобі важко повірити у все це, Андрію. Але те, що ти дізнався, лише верхівка айсберга. Я покажу тобі місця і людей, які підтвердять кожне слово. Якщо ти хочеш дізнатися справжню історію своєї родини, ти повинен слідувати за мною."*
Андрій зважував свої варіанти. Він відчував, що ця поїздка — пастка, але водночас не міг позбутися бажання дізнатися більше про правду. Він мовчки кивнув і дозволив Містеру Грею везти його далі.
---
Тим часом Джек був відпущений після короткої зустрічі з людьми Містера Грея. Його відвезли додому, де він, відчуваючи себе тріумфатором, почав святкувати свою "перемогу". Він був упевнений, що зруйнував життя Андрія і здобув те, що хотів. У цей момент Джек вирішив, що настав час залишити місто і відправитися за кордон, щоб відпочити від усіх проблем.
**Джек (із посмішкою):** *"Я виграв цю гру. Андрій більше не буде мені заважати. Настав час вирушити в подорож і насолодитися своїм тріумфом."*
Через кілька годин Джек сів на літак, який відправлявся в іншу країну. Він був переконаний, що всі нитки в цій грі тепер у його руках.
---
Але в цей час батьки Андрія, разом із сестрами, не збиралися здаватися. Як тільки вони зрозуміли, що Містер Грей викрав їхнього сина, вони швидко об'єдналися, щоб врятувати його. Їхня минула рішучість і досвід, які вони намагалися залишити позаду, тепер стали їхньою зброєю.
**Тато (серйозно):** *"Ми не можемо залишити Андрія в руках цього маніпулятора. Він використовує старі зв'язки, щоб нас зруйнувати. Але ми боротимемося за свого сина, навіть якщо доведеться зіткнутися з минулими ворогами."*
Оксана і Юля, хоч і були шоковані правдою про своїх батьків, розуміли, що зараз не час для сумнівів. Вони вирішили діяти разом і зробити все можливе, щоб повернути Андрія додому.
**Юля (рішуче):** *"Ми не можемо дозволити, щоб якийсь Грей маніпулював нашим братом. Якщо це означає, що ми знову повинні боротися, то ми готові. Родина завжди на першому місці."*
Батьки знали, що їхня минула діяльність зробила їх небезпечними ворогами, але тепер вони використають ці навички для захисту своєї сім'ї. Вони швидко дізналися, де знаходиться Андрій, і вирушили за ним.
---
Машина Містера Грея зупинилася біля покинутої будівлі на околиці міста. Він повільно вийшов і кивнув Андрію, щоб той ішов за ним.
**Містер Грей (холодно):** *"Тут ти дізнаєшся, ким насправді були твої батьки. Після цього вибір буде за тобою: залишитися з ними або почати нове життя без них."*
Андрій, не довіряючи, але все ж слідуючи за Греєм, увійшов до будівлі. Вона була напівзруйнована, стіни вкриті графіті, а всередині стояв запах пилу і старості. Андрій відчував, як його серце стискається від тривоги.
Проте раптово двері відчинилися з іншого боку. На порозі стояли його батьки разом із сестрами. Їхні обличчя були серйозними, але в очах горіла рішучість.
**Мама (гучно):** *"Ти не змусиш нашого сина сумніватися в нас! Грей, ти думаєш, що виграв, але ми не дозволимо тобі зруйнувати нашу сім'ю!"*
Містер Грей посміхнувся, помітивши їхню рішучість, але він вже не був таким впевненим у своїй перемозі. Батьки Андрія знали, що стоїть на кону, і були готові піти на все, щоб захистити свого сина. Їхні минулі навички і досвід тепер стали зброєю у цій боротьбі.
Андрій стояв у центрі цієї напруженої сцени, розгублений і не знаючи, кому вірити. Але коли він побачив, як його сім'я об'єдналася заради нього, він відчув, що, можливо, ще не все втрачено.
Сторінка 2
Андрій стояв посеред покинутої будівлі, спостерігаючи, як його батьки та Містер Грей зустрілися поглядами. Напруга в повітрі була відчутною, і Андрій розумів, що зараз вирішується щось набагато більше, ніж просто сімейний конфлікт. Його батько зробив крок уперед, знявши піджак і кинувши його на підлогу. Його обличчя було зосередженим і серйозним, готовим до будь-якого розвитку подій.
**Тато (рішуче):** *"Грей, ти використовував наші минулі помилки, щоб маніпулювати нашим сином. Але я не дам тобі його зламати. Якщо хочеш щось довести, то роби це зараз. Досить ховатися за інтригами і підступами. Давай перевіримо, хто з нас справжній чоловік."*
Містер Грей посміхнувся, знявши свій піджак і акуратно поклавши його на стілець поруч. Він розумів, що цей момент — ключовий у його грі, і він не міг дозволити собі програти. Піднімаючи кулаки, він зробив кілька кроків назустріч батькові Андрія.
**Містер Грей (із викликом):** *"Добре. Здавалося б, часи змінилися, але деякі речі залишаються незмінними. Давай подивимося, чи зможеш ти захистити свою родину цього разу. Але пам'ятай, що ти граєш проти того, хто завжди має запасний план."*
Обидва чоловіки опинилися один перед одним, готові до фізичного протистояння. Андрій, який стояв поруч, відчував, як його серце б’ється швидше. Він бачив, як його батько зосереджений на битві, а Містер Грей, хоч і виглядав спокійним, не приховував своєї рішучості.
Перший удар завдав Грей, але батько Андрія швидко ухилився і відповів серією швидких ударів у відповідь. Їхні рухи були стрімкими і точними, наче обидва добре знали, як битися, навіть без слів розуміючи один одного. Містер Грей спробував підловити батька Андрія на помилці, але той був занадто досвідченим, щоб легко піддатися на його маневри.
**Мама (кричить):** *"Тримайся, ми поруч!"*
Юля і Оксана трималися осторонь, готові втрутитися, якщо ситуація вийде з-під контролю. Вони не могли дозволити собі втратити нікого зі своєї сім'ї, особливо зараз, коли правда вийшла назовні.
Бій тривав, удари лунали один за одним, і здавалося, що обидва противники рівні за силою. Але раптово Містер Грей зробив несподіваний маневр — він підступно кинув пил з підлоги в очі батька Андрія, сподіваючись скористатися цим моментом.
#4655 в Любовні романи
#2069 в Сучасний любовний роман
#673 в Молодіжна проза
#186 в Підліткова проза
Відредаговано: 15.09.2024