Глава 2 (Кінець)

Ранок . Діти вийшли на ранкову гімнастику . Було тепло . Сонечко світила в очі . Марія хотіла спати . Усю ніч вона думала про вчорашнє. Що ж сталося , зараз розповім .

****

Андрій допомагав розгружати валізки , разом з Михайлем . Але вони то сперечались , хто понесе , то штовхалися . Але донесли. Ввечері коли біля вогню співали пісні , то Андрій відійшов від усіх та подарував Марійці намисто . Воно їй так сподобалося , але прийшов Михась , та також подарував їй намисто . Хлопці почали сваритися , що той , вкрав ідею в іншого . Кирильчук хотіла їх розборонити . Але вони їй сказали , що вже давно знайомі , і щоб вона вибрала з ким зостанеться . 

Марійка нічого не зрозуміла , але виявилося , що і той , і той любить її , і що їй треба зробити вибір . Михась , чи Андрій.

Пів року назад , вона б сказала , що звичайно Заболотний ,але їй почав подобатись і Андрій. І що робити , втратити друзів не хочеться , а вибирати складно....

****

От що сталось .Після розминки діти пішли до їдальні . Тільки все не було і не було Михайла та Андрія . На порозі їдальні через 10хв з'явилися ,вимазані у зубній пасті ,хлопці. Усі почали реготати . А Кирильчук сиділа , і думала:"Потрібно зробити скоріше вибір , а то вони повбивають одне одного". Після їдальні дівчинка побігла до кімнати . 

-Чому ти одна? -запитав Андрій , заходячи до неї.

Марійка промовчала . Затамувала тиша . 

-Якщо ти виьереш його , я не ображусь .-Ляпченко вийшов з кімнати . Уперше він виглядав серйозним.

****

Пекло сонце. Михайло плив разом з Марією по теції. Хлопець розповідав їй вірші , і все було так романтично. Але тиша враз обірвалася.

-Може, потрібно було покликати Андрія? Він вміє управляти човном .-тихо промовила Марія.

-Ти думаєш , що я гірший? Та цього дурня не потрібно кликати . Цей човен міцний . Ось подивись-з цими словами Михась почав хитати човен .

-Михайло!Михайло! Ти що здурів?!

-Я нічого не боюся! Я люблю тебе ! Я кращий за нього , бачиш нічого не сталось !

Човен почав перехитуватись . Марія не витримала і полетіла у воду. 

-Я не вмію плавати , допоможи , Михась!

Михась бігав уздовж човна та не знав , що робити.Добре , що цю картину побачив Андрій , він плигнув у воду і виніс Марію на руках.

Заболотний кудись зник . Марія не могла зрозуміти , чому...

****

Канікули підійшли до кінця , що там казати про "Королівську ніч ". Усі були вимазані у зубній каші , окрім Марії. Усю ніч біля її кімнати стояв хтось , щоб не вимазали дівчину. Але хто ? Михась? Ні,Андрій . Після випадку з човном Михайлик не розмовляв з Марією та Андрієм .Він розумів , що вів себе погано. Що повів себе як мала дитина . Побоявся ... а вона могла загинути.

Біля автобуса зустрілися Михась та Марія.

-Привіт, зробила вибір? 

-Так , але ми зостанемося друзями?

-Звичайно....хай щастить . Але на останок -він нахилився та прошепотів на вухо-Не їж пиріг його мати , вона не вміє їх готувати .

Друзі посміхнулися. Заболотний пішов до автобуса.

Десь з'явився і Андрій. Він посміхнувся до Марії. І сказав:

-Привіт , моє сонечко. Де твоє кохання ?

-Переді мною -опустила очі Марійка.

-Що ?-нерозумів Андрій. Він роздивлявся навкруги , шукаючи когось.

-Я вибрала тебе.

-Мене ? 

Андрій став таким щасливим . Він схопив Марію на руки і кружляв з нею . Кричав :"Я самий щасливий на світі , я щасливий!"

-А ну геть в автобус . Зараз дам тобі ляпаса . - крикнув Давид Олексійович .

Хлопчик зупинився , поклонився , узяв Марійку за руку та побіг до автобусу.

Кирильчук навіть не сумнівалась у своєму вибірі . Вона була щаслива . Андрій - добрий , щирий та веселий . І справді , хлопець мрій.

Автобус рушив з місця . У далекі краї , навздогін коханню ....

Кінець