.
— Без паніки! Всім зберігати спокій! Харчова поліція! Ми перевіримо всі столи, весь посуд і усі страви! Тримайте руки, щоб ми їх бачили!
Клієнти підняли руки, здаючись. У пальцях кровопія знову зблиснула золота картка детектива, привертаючи увагу експертів.
— А! Детектив! Добре! Вашу тарілку ми перевіримо першою! Ви щось помітили?
— У мене досить тонкий нюх, щоб помітити рибний токсин у м'ясній страві! — Іронічно відповів кровопій Де-Чогось. — Я провів три досліди. Результати неоднозначні.
— Я не настільки довіряю інстинктам, — втрутився Мирослав. — Але в моєму біфштексі також отрута риби-фугу! Ні, я не нічого зараз не чіпав! Я перевірив раніше, ніж ви увірвалися!
— Ви завжди носите із собою універсальний магічний реактив? — підозріло запитала худорлява блондинка експертка. Вона і чорновусий поліцейський були головними в цьому товаристві. — Ви чарівник? Фахівець з різних отрут? І доза не смертельна? Який вдалий збіг!
— Я вчений! — Мирослав помітно нервував. — І співвласник цього шинку!
— Один із власників? Так, справді, за документами "У-Пирятин" у спільному володінні! Ах, це ви, панно? Ви це їли? Ви впевнені, що добре почуваєтеся і не потребуєте медичної допомоги? Бо у вас у салаті ціанід, а в компоті кураре! Доза ціаніду невелика, та все ж…
Ох, дарма він сказав про кураре! Ще до переполоху я почувала себе трішки отруєною. Можливо, гіркий запах мигдалю, що пробивається крізь базилік, і відвертав мене від салату. Але ягідний компотик я точно пила! Півлітра випила, не менше! І начебто нічого…
— Загалом, я з'їла дві помідорки, — слабким голосом відповіла я. — Там точно ціанід? А ви впевнені, що доза не смертельна? Я думала, він у будь-якій дозі вбиває!
— Ні, панночка, — посміхнувся експерт. — У вас може піднятися температура, накриє слабкість або нудота, але з'їжте тістечко, найбільш солодке з того, що у вас є, найкраще з вареним згущеним молоком або масляним кремом «пломбір» і все пройде! Ви житимете!
— Пане Хмаро! Можна мені трубочку зі згущеним молоком? Ні, краще дві! А ще краще, п'ять! — миттєво замовила я слабким голосом.
— На час розслідування робити замовлення заборонено! — влізла блондинка-експертка. — Для всіх!
— Але ж для мене це протиотрута! Пан експерт сказав…
— До нас! Сюди! Допоможіть! — жіночий вигук відволік нас. Миттєво пожежною сиреною заревів малюк. Його батько, щойно увірвалася поліція, закашлявся, всі думали, що вдавився. Дружина намагалася допомогти йому, плескала по спині, але гість знепритомнів і впав на стіл.
— Татусю! Татусю! — малюк сильно заважав експертам, які перевіряли страви. Вважав, що його тато через них вдавився курячою кісточкою. Експертка вимагала прибрати дитину. Чорновусий колега після натяку кровопія детектива нагадав їй, що малюк також підозрюваний.
— Що ж, вочевидь, тут планувалося масове отруєння, — зробила висновок експертка. — Але ось загадка, у м'ясі курки також знайдено інсолеум. Хіба ваш чоловік гірськотроль?
— Наполовину! — Крізь сльози відповіла матуся малюка. Я дуже недоброзичливо глянула на Скандалістку і блондинку-ескпертку, які голосно бурмотіли, що по дитині це одразу помітно! Справжнісіньке гірськотрольченя! Вони гадали, дитину підмінили, але якщо його батько…
— Перепрошую, пані, залиште свої расові упередження при собі, — чемно попросив кровопій детектив. — Зараз набагато важливіше, хто кого і навіщо намагався отруїти? Ви помітили дивну річ? Усі отруєні страви із народного меню! Навіть пиво!
— Ще у трьох тарілках з борщем виявлено тетродотоксин, — повідомили поліцейські. — Але ніхто більше не постраждав. Ми вчасно з'явилися! У нас п'ять різних отрут!
— І п'ятеро головних підозрюваних! — сухо нагадала блондинка експертка. — Вам не здається, що кожен з них міг прикласти руку, щоб заплутати слідство? Або вони покривають одне одного! Або хотіли отруїти лише одного, а решта плутанина просто для відводу очей?
— Я вас не розумію! — обурився Мирослав. — Кого ви звинувачуєте? Нас? Пана Хмару?
— Я далека від думки, що домовик та його помічники могли сплутати чи отруїти замовлення. Але ж народні страви, як я розумію, готує звичайна куховарка? Її потрібно допитати, кухню закрити та все ретельно перевірити! Крім того, я підозрюю вас! Ви чарівник, працюєте з небезпечними речовинами, і могли непомітно підсипати отруту будь-кому! За чутками, ваша співвласниця і її нововведення вам не дуже подобаються? Чому б не позбутися її, зваливши все на куховарку?
— Хоча б тому, що, як ви сказали, я добре знаюся на отрутах! — злісно зашипів Мирослав. — І знаю смертельну дозу ціаніду! Крім того, я знаю, що кураре вбиває, лише потрапляючи у кров, у шлунку ця смола зовсім нетоксична! Інакше як полювати стрілами, отруєними кураре? Адже вся дичина буде отруйною! Звідки тоді, скажіть, узялася отрута у моєму власному біфштексі? Причому, зовсім інша отрута?
— Можливо, ви намагалися скласти собі алібі, або панна Оксамита намагалася звинуватити вас і сама підмішала собі кураре? Вона ж слабо розуміється на отрутах, чи не так? А решту гостей хотіла отруїти божевільна куховарка! — легковажно відповіла блондинка експертка. — Крім того, я не відкидаю втручання дитини. Сатанинський гриб клієнтці могло підсипати гірськотрольченя!