Розділ 55.

 Стас і Аміна після спільного обговорення з професором результатів сеансів із Суперкомп’ютером зустрілися в їдальні. Тут завжди панували сутінки — підземелля не знали ані ранку, ані вечора, і час втрачав звичні обриси.

 На столі між ними стояли дві філіжанки з кавою, від якої підіймався тонкий, майже примарний струмінь пари. Запалена свічка кидала тремтливі тіні на кам’яні стіни, додаючи розмові не лише таємності, а й передчуття чогось невимовно важливого.

 Стас першим порушив мовчазну задуму своєї супутниці.

 — Аміно, скажи… що ти ще сьогодні намагалася знайти в цьому «інтернеті Ватикану»? Ми ж із Конте, здається, вже звели все докупи. Усі погодилися з трактуванням пророцтва. Завтра ми маємо зробити повний звіт Паоло…

 Аміна повільно обвела поглядом залу, ніби боялася, що навіть тут їх можуть підслухати.

 — Стасе, ми ж із тобою у «Еразмо» намагалися розгадати не лише пророцтво, текст якого ми надамо Ватикану, а й «хімічне весілля» … Те, що ти встиг розповісти мені під час нашої ходи на біговій доріжці в спортзалі, дало мені багато їжі для роздумів. Час кінця світу не знає ніхто… А той, хто намагається його передбачити, мимоволі втручається в плани Бога… З цим нам потрібно бути обережнішими.

 Вона замовкла, прислухаючись до тиші, й лише тоді продовжила:

 — На диску закладені своєрідні маркери наближення Вселенської катастрофи. І ці маркери — війни. Ти намагався з’ясувати в «Еразмо», де відбудеться остання битва, яка може бути Третьою світовою війною. Виходить, що на «другій доріжці» диска зашифровані координати місцевості поблизу ізраїльської гори Мегіддо — тієї самої, що згадується в біблійному «Апокаліпсисі» як місце вирішальної битви кінця часів, названої грецькою — Армагеддон.

 — І дата Армагеддону… дев’ятнадцяте грудня дві тисячі двадцять п’ятого року? — тихо уточнив Стас.

 — Не обов’язково, — заперечила Аміна. — Коли ти був на сеансі з Суперкомп’ютером, я відкрила Біблію, яка лежала в кімнаті очікування. Там, у дев’ятнадцятій главі «Апокаліпсиса», у дванадцятому вірші, йдеться про Друге пришестя Христа і час Страшного суду:

 «Очі Його — немов полум’я вогню, і на голові Його багато вінців. Він мав Ім’я написане, якого ніхто не знав, крім Нього Самого».

 Свічка здригнулася.

 — Можливо, — продовжила вона, — на диску зашифрована дата максимального зближення з Землею міжзоряної комети. Її поява і є знаменням кінця часів… або кінця певного циклу в історії людської цивілізації. На «другій доріжці» ще залишилися нерозшифрованими кілька «хімічних реакцій». У «Еразмо» щодо них не було жодних припущень. Та й ми не запропонували логіки їхнього розв’язання...

 — У тебе з’явилися версії? — запитав Стас.

 — Так. І поштовхом стала алхімічна сірка, яка присутня в кожній із цих реакцій. Сірка відома ще з доісторичних часів. Жерці використовували її в окультних ритуалах, а алхіміки — у пошуках філософського каменю. Її атомна маса — тридцять два.

 Вона знову зробила паузу, немов дозволяючи числу прозвучати ще раз у своїй свідомості.

 — Колись я захоплювалася нумерологією, — тихо додала Аміна. — І мене вразило, що Перша й Друга світові війни почалися в дати, сума цифр яких дорівнює одному й тому самому числу — тридцять два.

 Вона поклала перед Стасом аркуш паперу, на якому її рукою було написано:

 Початок Першої світової війни:

 28.07.1914 → 2+8+7+1+9+1+4 = 32

 Початок Другої світової війни:

 01.09.1939 → 1+9+1+9+3+9 = 32

 Нижче були виписані останні дивні рівняння й формули з «хімічного весілля»:

 19P = Si,

 NYC,

 Se + As → RuS,

 Se + As → USCaRaCs,

 X = IS

 Свічка догоряла. І кожна із формул на папері здавалася вже не просто набором символів — а грізним попередженням.

 Стас знизав плечима.

 — І що тобі стало зрозуміло з цього ребуса?

 — Перше рівняння: дев’ятнадцять молекул фосфору мають дорівнювати кремнію… На перший погляд — повний абсурд. Але… — Аміна ледь помітно усміхнулася. — Оскільки у попередніх формулах під трьома молекулами йоду, ймовірно, малася на увазі міжзоряна комета 3I, що з'явиться у майбутньому, я зазирнула до класифікації небесних об’єктів. І тоді літера P вже не означає улюблений алхіміками фосфор. У цьому контексті P — це короткоперіодична комета. А під номером 19P у каталогах значиться комета Бореллі.

 — Але як тоді розв’язується це рівняння? — не втримався Стас.

 — Дуже просто. Комету відкрили у 1904 році. У першій класифікації її позначили як P/1904 Y2. А тепер подивись: 1 + 9 + 0 + 4 дорівнює 14.

 Стас нахилився над аркушем.

 — Але ж у тебе тут записана атомна маса кремнію — 28. Хоча… якщо помножити 14 на двійку, що стоїть після Y, якраз і отримаємо 28…

 — Можливо, — погодилася Аміна. — Ми знову маємо справу з багаторівневим ребусом. Але я пішла іншим шляхом. Дивись: атомна маса сірки — 32. Це число початку двох світових воєн. А порядковий номер 32 у Періодичній системі — має германій, елемент, дуже схожий за своїми властивостями з кремнієм, який отримав назву на честь батьківщини його першовідкривача — Німеччини. Як ми пам'ятаємо, обидві світові війни почала саме Німеччина. Отже, для розв’язання рівняння нам потрібна не атомна маса, а атомний, або порядковий номер кремнію. А він, як відомо, дорівнює саме14!