Розділ 40.

 Наступного дня Стас і Аміна продовжували знайомитися з Гаетою. Історичний центр міста, розташований на півострові, який разом із серпоподібним берегом затоки називають «Узбережжям Одісея», вражав своєю красою. Вузькими середньовічними вуличками, вистеленими бруківкою, вони дісталися до головного храму міста.

 Біля входу до базиліки Стас прочитав напис: «Cattedrale di San Erasmo» й, обернувшись до Аміни, яка захоплено фотографувала архітектуру, вигукнув:

 — Уяви собі, кафедральний собор носить ім’я Святого Еразмо!

 Аміна ще не встигла відповісти, як поряд із ними озвався чоловік:

 — Катедра не просто носить його ім’я. Це єдине місце, де зберігаються його мощі. Мореплавці з усього світу приїздять сюди, аби попросити заступництва свого покровителя, — промовив він українською.

 Чоловік зняв сонцезахисні окуляри, простягнув руку Стасові й додав:

 — Любомир. Я зі Львова. Працюю тут гідом, зустрічаю наших туристів. Можу й вам провести екскурсію.

 — Залюбки, — усміхнувся Стас і потиснув руку. — Я – Стас, це моя дівчина – Аміна. Почнімо з огляду собору? Ми теж хочемо вшанувати мощі святого, адже прибули сюди морем, на яхті з Севастополя.

 Любомир кивнув і, вказуючи на високу споруду, почав пояснювати:

 — Перед вами 57-метрова дзвіниця в арабо-норманському стилі, збудована в XII столітті архітектором Нікколо д’Анджело. Фундамент її склали фрагменти давньоримських пам’ятників, зокрема мавзолею Атратинія. Собор постав на місці церкви Святої Марії, зведеної ще у VII столітті. Його заклав і освятив Папа Римський Пасхалій ІІ у 1106 році, а завершили будівництво в 1278-му. Відтоді храм не раз перебудовували. Теперішній вигляд — результат реконструкції XVIII століття, а фасад у неоготичному стилі завершили вже у 1903-му. Під час Другої світової війни дзвіниця зазнала пошкоджень, та в повоєнні роки її відреставрували.

 Стас і Аміна задерли голови вгору, розглядаючи знайому з туристичних буклетів архітектурну домінанту Гаети.

 — А тепер прошу всередину, — сказав Любомир і повів їх кам’яними сходами до масивних дверей. Біля самого входу вони роздивилися барельєф: морське чудовисько ковтало біблійного пророка Йону.

 Усередині собор вражав величчю. Центральний неф із бічними каплицями й трансептами сяяв у напівтемряві, алтарний простір з рельєфною апсидою нагадував театральну сцену. Під вівтарем із зображенням на великому полотні мучеництва Святого Еразмо знаходилася крипта, прикрашена різнобарвним мармуром і старовинними фресками.

 Любомир майже пошепки звернувся до своїх туристів:

 — Ви стоїте біля мощів Святого Еразмо. Він входить до числа чотирнадцяти святих заступників у Католицькій церкві. Народився в Антіохії, жив неподалік звідси, у Формії. Прийняв мученицьку смерть за віру у 303 році. За переказами, кати повільно витягували його нутрощі, намотуючи їх на лебідку. Тому мореплавці вважають його своїм покровителем: адже знаряддя тортур було тим самим корабельним воротом. Спершу мощі зберігалися у Формії, але після її розорення сарацинами їх перенесли сюди, до цього собору.

 Після розповіді Любомир дав Стасові й Аміні час самостійно пройтися храмом, де щойно завершилася служба. А сам вийшов чекати їх при вході.

 Розглядаючи зображення мучеництва Святого Еразмо, в очах Аміни немов відблисками блискавок промайнули обличчя грецького ченця-пустельника і людини, яка допомогла їм пришвартуватися під час шторму.

 «У них ті самі риси обличчя, що й у Еразмо на цьому полотні, тільки виглядали вони старшими за святого…» — взявши себе за скроні, злякано подумала Аміна.

 Такий її стан помітив Стас, і взявши її за лікоть, запитав:

 — З тобою все гаразд?

 — Так, все гаразд, не хвилюйся. Трохи голова закрутилася від поглядів вгору. Ходімо вже до виходу.

 За якийсь час, коли вони вийшли з собору, Любомир озвався:

 — А тепер піднімемося на гору Монте Орландо. Звідти відкривається неймовірна панорама моря й околиць, а сам хребет входить до складу національного парку. Ми відвідаємо «Розколоту гору» та «Грот дель Турко» — дві величезні ущелини. Кажуть, Гаета постала на горі, яка розкололася в мить розп’яття Ісуса Христа. Усередині розлому тягнуться довгі сходи, що ведуть до каплиці «Розп’яття», збудованої ще у XVI столітті. А далі ми відвідаємо місце, де, за переказами, мешкав легендарний Одісей. До речі, свою назву Гаета отримала на честь годувальниці цього героя грецькіх міфів.

 Коли вони йшли вузькими вуличками до підніжжя гори, Стас озирнувся до Любомира:

 — Перепрошую, ви, випадково, не чули про професора Джованні Конте? Він історик, мешкає тут, у Гаеті. Нам потрібно з ним зустрітися.

 Любомир зупинився й уважно глянув на співрозмовника:

 — Мій роботодавець, власник туристичного агентства «Two’s boat», саме Джованні Конте. Іншої людини з таким іменем я не знаю.

 — Туристичне агентство «Two’s boat»? — здивувався Стас. — Це ж перекладається як «Човен для двох»? І ним володіє Джованні Конте?

 — Саме так, усе вірно, — підтвердив Любомир, і продовжив рух.

 Стас усміхнувся, наздоганяючи гіда: