ГЛАВА 27

Вероніка.

- Ти так виглядаєш, наче не спала цілу ніч! - Порадувала мене Женька, яка вже чекала біля входу в інститут.

Я лише зітхнула й почала озиратися на всі боки в пошуках Славки. Та його ніде не було. Зате Емма зі своїми прислуговувачами терлася на вході в головний корпус. Саме в цій будівлі вже через десять хвилин буде перша пара.

- Які люди, - протягнула вона, щойно навела різкість і побачила мене, - і без охорони!

- Відвали! - Буркнула я. От на кого зараз не маю жодного бажання витрачати час.

- А що таке? Після ночі у відділку ранок не задався? - І звідки ж тільки знає? Нічого не пропустить ця профура.

- Тобі що до того? - З викликом поглянула на неї. 

От що значить маленьке містечко. Де всі все один про одного знають. Всі один одному: сват, брат, батько, друг і інші варіанти… 

- Турбуюся за тебе! - Цинічно відповіла Емма.

- Ти? За мене? - Я схилила голову набік. - Хоч би вигадала щось більш правдиве.

- Просто хочу нагадати, що той на кого ти накинула оком має дівчину, яка зараз в лікарні, і можливо не без твоєї участі! - Промовила вона гучно вимовляючи кожне слово. 

Яка стара та заїжджена пластинка. І не набридло їй ганяти одне й те ж саме? Як же ж бісить цей вічний театр однієї акторки!

Всі присутні витріщилися на мене, а потім загомоніли, щось на кшталт, як  взагалі так можна, яке я стерво і далі в тому ж дусі.

- Дуже вдячна за турботу… - Відповіла їй. - Хоча ні! Мені настільки байдуже, якої ти там про мене думки, що аж не зручно! І до речі! - Я підійшла до неї ближче. - Мія, його сестра.

- А я казала! - Обізвалася Ритка. - Щось про це мені Машка казала… 

Емма помінялася в обличчі й так глянула на Риту, що та швиденько закрила свого рота. Вона схопила подругу за руку й потягнула її всередину будівлі, всі інші кволо потягнулися за ними.

- І коли ти мені про це збиралася повідомити? - Женька склала руки на грудях і зобразила на обличчі глибоку образу.

- Жень! - Почала виправдовуватися. - Я сама взнала вночі.

- То у Вас було побачення? - В неї округлилися очі.

- Не фантазуй! - Я посміхнулася й почала коротко переказувати те, що сталося цієї ночі. 

- Нічого собі! - Нарешті вимовила вона, дослухавши до кінця. - Все-одно цей Славка, він трішки дивний. А як звуть того хлопця, який кинувся тебе рятувати?

- Ден! - Я закатала очі під лоба.

- Як цікаво! - Вона облизала свої пухкенькі губи.

- В тебе є Макс! - Нагадала замріяній подрузці.

- Просто це так романтично! Врятувати дівчину…

Зрозуміло я не розповідала багато подробиць, як і про те, що хлопці вартують мене, що обидвоє можуть достукатися до будь якого гаджету чи камери. Навіщо їй знати про це? Та й дівчатка, вони такі дівчатка. Завжди кортітиме з кимось поділитися. Де знають двоє, там дивитися пункт про “маленьке містечко”!

Решту учбового дня намагалася зосередитися на парах та завданнях викладачів, та подумки знову й знову поверталася до цієї ночі. 

- Увечері йдемо на танцювальний гурток? - Запитала Женька, нахилившись до мене. - Чи в тебе інші плани? 

- Який сьогодні день!? - Замислилася я.

- Пф! - Женя поглянула в небо. - Ходімо! Тобі зараз просто необхідна добряча доза кофеїну.

Поплелася за нею слідом до найближчої кав'ярні. 

- Увечері заїду за тобою! - Констатувала подружка допиваючи свій напій і поклала до рота останній шматочок тістечка.

- Угу! - Сонно закивала. Зараз не те що кава, а літр найміцнішого енергетику не допоміг би розплющити бодай хоча б одне око. 

Цієї ночі заснути так і не вдалося. В голові крутилися різні думки. Починаючи від споминів про минуле, закінчуючи думками, що ж чекає на мене далі. Як можуть розвиватися події між нами… Чи взагалі може щось вийти? Ну і звичайно, чимала ложка дьогтю - чи потрібна я йому, чи подобаюся? Можливо, для нього це все несерйозно? А тримається поряд лише для того, щоб знайти кривдника сестри… Коли це все закінчиться він і думати забуде про мене! Та як би зараз не хотіла дізнатися, що ж на мене чекає в майбутньому, але я не ворожка і дара передбачення в мене немає. Тож залишається дізнаватися крок за кроком. І наступний крок - танцювальний гурток увечері. 

Можливо, він теж там буде…