ГЛАВА 17

Вероніка.

Новий день і знову заняття. Ще трішки і сесія, а потім довгоочікувані канікули. Лишилося потерпіти ледве більше місяця, а потім спробую зробити так, щоб взагалі ніде не перетинатися з тим Славкою. Я що знову думаю про нього? Вкотре за цей ранок? 

Зайняла місце за столом в аудиторії. Женька “зачепилась” з своїм хлопцем на вході в приміщення. До початку заняття залишається ще хвилин п’ять.

- Ніко, а Ніко! - Почала одна з дівчат, я з нею навчаюся не лише на одному факультеті, а й відвідую уроки танцю. - А ти що знаєш тих вчорашніх симпатяг?

- Рито, що за хлопці? - Почала смикати її за рукав інша. 

- З чого ти взагалі вирішила, що я їх знаю!? - Відповіла обертаючись назад. 

- Та досить вже Ніко! - Намагаючись черговий раз мене задіти почала Емма, яка схилилася до дівчат. - Кого ти зараз намагаєшся обдурити? 

- Всі вчора помітили, як один з них витріщався на тебе! - Додала Рита.

- Ага! Витріщався на неї, а після заняття танцями позвав Машку! - Задоволено підкинула олії у вогонь вгадайте хто? Бінго! Емма!

- Машу? - Дівчата перезирнулися.

- А це бува не той хлопець… 

- Якого бачили в ніч коли стався напад у лісі!? Так це він! - Ствердно кивнула Емма.

- Ого! - Здивовано вигукнули дівчата і знову перезирнулися. - Але все-одно капець як цікаво! Як в кіно, аж дух перехоплює! Такий таємничий…

От же ж дурепи! 

- Ніко, то ти його знаєш чи ні? - Ніяк не могла вгамуватися Рита.

- Якщо він вам такий цікавий і потрібний, підійдіть та познайомтеся! - Відвернулася від них я.

- Звичайно! Прикрий свою підлу душу! - Емма сьогодні вирішила остаточно дістати мене? - Його дівчина в лікарні, а ти вже тут як тут! Нахабно витріщаєшся, пускаючи слину!

Це зараз вона мені буде розказувати про підлість? Та, через сварку з якою Мію штовхнули у воду? Може, якби того вечора Соломія лишилася в компанії, а не блукала сама по лісу, нічого б цього не сталося…?

Як класно зараз при всіх грати в “порядність” та “благочесність”, вказуючи іншим на їх вразливі місця!

- А він хіба не… - Не встигла договорити інша дівчина бо разом з дзвінком на пару увійшов викладач. 

Женя теж зайняла місце поряд зі мною.

- Я щось пропустила? - Тихо прошепотіла подружка.

- Не багато, черговий  прояв “любові” до мене у виконанні Емми та поціновувачів її словесної творчості!  - Відповіла Жені.

На великій перерві я з Женькою якраз допивали живильну порцію латте коли ззаду підкрався Микита.

- Я вкраду її в тебе на пару слів?! - Кинув він моїй подружці й потягнув мене до найближчої вільної лавочки.

- А ти хіба не працюєш сьогодні? - Здивовано поцікавилася я.

- Ти навіть мого графіку не знаєш! - Буркнув той роздратовано. 

- Щось трапилося? 

- А що? Має неодмінно щось статися, щоб я зміг побачити свою дівчину? - Він зробив наголос на останніх словах.

- Я так, просто спитала! - Зараз не маю жодного бажання з ним сперечатися, та ще й на людях.

- І я хочу знати! Доки це буде продовжуватися? - Він навмисно додав децибелів свой “промові”. Ще б на лавку видерся, щоб його не лише всі чули, а й бачили. Я ж почала озиратися навколо. - Доки ти будеш бігати від мене і уникати?

- Микито! Давай увечері поговоримо! 

- Ні! Зараз! - Наполіг він. - Мені це все вже добряче набридло! Я чоловік і в мене є потреби. І мені потрібні повноцінні стосунки, а не примарні чи уявні. 

- Ясно, на що ти натякаєш. - Я так само встала як він, підійшла до нього ближче, та почала говорити тихіше. Почав зі звинувачень? Ну ок! Я теж мовчати не стану! - Якщо б ти був “чоловіком”, як ти щойно висловився, то напевно, дбав би не виключно про своє задоволення, а й про задоволення партнерки. Це тобі відповідь на питання, чому я уникаю інтиму з тобою!

Досить вже намагатися підбирати слова, щоб ненароком не зробити боляче, коли про твої власні емоції не дбають! Досить, кажу стосункам, в яких нічого окрім самотності не відчуваю! 

В якусь мить мені здалося, що після моїх слів його очі почали наливатися кров'ю. Він, захотів прилюдного шоу! Показати всім навколо, яка я погана. Нехтую ним, уникаю зустрічей… і далі за списком аж до рядків про інтим. А тут окрім його потреб, бодай хоч щось про мої особисті є? Хоч щось, про: захист, турботу, ніжність, задоволення…? Не шукайте там, не знайдете!

- Це все ти! Холодна, беземоційна, що та колода в ліжку! Виплюнув слова, неначе отруту. - Шкода, що я не довів до кінця тоді… - Він замовк.

Що не довів? Про що він зараз хотів сказати? Може це він про ту ніч? 

- А вона тобі не сказала ще? - Неочікувано Емма “намалювалася” поряд. Вона все чула? На скільки близько вона знаходилася увесь цей час?

- Про що не сказала!? - Вчепився за ці слова Микита.

- Ні про що! Еммо, що тобі знову від мене потрібно? - Та вона проігнорувала мої слова й ще ближче підійшла до Микити.

- В неї новий об'єкт для хвилювання! Ось і справжня причина! - На її обличчі заграла “невинна” посмішка, так би й вчепилася зараз в її нарощене волосся. Але я ніколи не опущуся до її рівня. 

- А ну тепер в мене все склалося! - Викрикнув зі злістю у голосі Микита. - То ти сучко ще й зраджуєш мені!? От значить як! 

- Вір побільше в усе, що тобі патякають! А до мене більше не підходь! - З викликом поглянула на нього, потім на Емму й впевнено, розправивши плечі покрокувала у напрямку будівлі.