Глава 7

Алла переглянула логи ще раз.
Повільніше.
Тепер вона шукала не збіги — а різницю.
І знайшла.
Занадто маленьку, щоб одразу повірити.
У кожного з них збій виглядав схоже…
…але не однаково.
Микита Ліщенко — затримка команди
Матвій Гора — короткий розрив синхронізації
Зоя Тиха — зміщення логів на секунди
Алла насупилась.
— Це… різні типи помилок, — тихо сказала вона.
Вона ще раз пробігла очима по даних.
Схожість була тільки в одному:
Час.

Алла відкинулась на спинку стільця.
— Хтось змусив їх виглядати одночасними, — прошепотіла вона.
Пауза.
Вона не знала, що це означає.
Але точно знала одне:
це не випадковість
І це було все, що їй зараз потрібно було зрозуміти.

Дівчина повернулась до центральної панелі системи.
Метал під пальцями був теплий — по трубах ще йшов пар.
Вона відчинила латунний корпус і витягнула лог-барабан.
Тонка перфорована стрічка повільно рухалась між шестернями, клацаючи в такт механізму.
— Збійні вузли… час… синхронізація… — тихо пробурмотіла вона, звіряючи позначки.
Все виглядало надто рівно.
Занадто однаково.
Алла насупилась.
— Не буває однакових механічних збоїв, — сказала вона собі.
Вона підійшла до стіни і активувала пневматичну трубку запитів.
Легкий свист.

Капсула з латунним корпусом зникла в трубі — у бік майстерень.
Через кілька хвилин почали приходити відповіді.
Спочатку від Микита Ліщенко.
Металева капсула клацнула у приймачі.
Всередині — паперова стрічка:
“Затримка клапанного вузла. Після 14:00.”
Потім — від Матвій Гора.
Інша капсула.
Стрічка:
“Розсинхрон шестерень. Орієнтовно біля 14:00.”

І остання — від Зоя Тиха.
Найакуратніша.
Найчіткіша.
“Системний імпульс збою. Синхронний за міським годинником.”
Алла повільно поклала стрічки поруч.
Вони були різні.
Але всі показували одне й те саме вікно часу.
— Це не випадковість, — тихо сказала вона.
Вона провела пальцем по латунному краю столу.
Пар у трубах десь під стелею змінив тиск.
Ледь чутно клацнуло.
Не в її системі.
Десь глибше.

Алла завмерла.
— Хтось… узгодив це, — прошепотіла вона.
І вперше це звучало не як підозра.
А як факт, який не подобається визнавати.