Шепіт забутих снів

Надрив

Кімната гучна й неспокійна,
Думки пливуть, мов тінь в імлі.
Зосередитись неймовірно важко
У цій розбурханій землі.

Із шумом біль в душі зростає,
Немов гроза у темноті.
А серце тихо завмирає
У втомі, страху й самоті.



#706 в Різне
#68 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 29.04.2026

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше