Шепіт забутих снів

До тебе

Час плине, мов річкова вода,
Дні зникають тихо й непомітно.
Скоро весна, а з нею — пора
Випускного шляху світла.

Польська мова та стара латинь
Поступово серце наповняють.
Я вивчаю їх серед буднів і тіней,
Бо вони дороги відкривають.

І, можливо, саме крізь знання
Доля стежку тихо прокладе
До людини — найріднішої у світі,
Що колись у моє життя прийде.

Подобається

#961 в Різне
#117 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 29.04.2026