Час пливе і тихо гасне,
Вітер хилить дерева вмить.
Спокій тане десь завчасно,
Паніка в думках шумить.
Підсвідомість десь блукає,
Наче хвиля у пітьмі.
Сльози сіллю обпікають
Серце в змученій журбі.
І контроль вже не повернеться,
Розчинився поміж мрій.
Тільки тиша знов озветься
Серед ночі і надій.
Відредаговано: 29.04.2026