Шепіт забутих снів

Рядок у твоїй книзі

Один день — лише раз на рік,
Наче книга, мов таємна гра.
Ти — письменник, я — твій тихий крик,
Я — рядок, що в серці не вмира.

Неприйнята, змучена любов,
Шрами тиснуть болем на душу.
Та крізь темряву і хвилі знов
Я до світла стежку віднайду.

І тоді все стане зрозумілим:
Ця дата — не просто день і мить.
Вона стала символом і силою,
Що серця навіки поєднить.

Колись це був початок твого слова,
Перший подих ніжної поезії.
А тепер — завершення старого,
Та для нас — народження любові.

Подобається

#966 в Різне
#118 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 29.04.2026