Вечір тихенько спускає тумани,
Вітер колише дерева й поля.
Дівчинка в лісі самотньо чекає,
Пісню незнану співає здаля.
Голос її розчиняється в вітрі,
Наче відлуння забутих вже снів.
Місяць сріблястий пливе понад світом,
Слухає тихий мотив із гаїв.
Відредаговано: 29.04.2026