РОЗДІЛ 2 Спуск під землю

Іраїда ще вагалася. Вона не знала чи варто довіряти цій істоті, бо людиною її важко було назвати. 

• Я готова.- промовила скоріше до себе, ніж до свого супутника.
• Я знав, мала, що ти не злякаєшся. - озвався Юра, беручи її за руку. Від того дотику мороз пройшов шкірою. Та жінка не зважала.

Вони прийшли трохи далі. Чоловік клацнув пальцями і перед ними з'явився прохід, звідки вже лунали голоси. 

Вони почали повільно спускатися сходами вниз. Під їхньою вагою ті почали скрипіти як незмащені двері. Іраїді раптом закортіло назад, туди де свіже повітря. Пересиливши себе продовжувала рухатися за своїм провідником. Той щось розповідав та вона не розуміла сенсу тих слів. В голові лунала думка про ще не написану статтю для газети. Останнім часом робота лише виснажувала. Хотілося чкурнути якнайдалі від обов'язків.

Нарешті сходи закінчилися і перед ним постав довгий напів темний коридор. Жінка інстинктивно притулилася до стіни, намагаючись знайти опору. Юра розуміючи кивнув. Людей це місце спочатку лякало. Він давно звик до цього існування. Іноді пригадував своє життя там, на землі. Концерти, шанувальників, алкоголь та сім'ю. Його кохана мала янгоське терпіння та розуміння. Його кохання завдавало болю, але він не міг по - іншому. 

Іраїда глибоко вдихнула і рушила за ним далі. Їй хотілося дізнатися більше про це дивне місце. Чому саме зараз вона його віднайшла? Юра продовжував йти вперед, іноді обертаючись щоб побачити супутницю. Вона йому подобалася. Давно не зустрічав таких жінок. 

Нарешті дісталися до залу, де лунала музика. Легкий серпанок огортав приміщення, надаючи йому примарності. Стояли столики зі стільцями. Подекуди виднілися постаті з цигарками в зубах. Іраїда з захопленням спостерігала за тим що робилося на сцені. Там якраз перебували декілька істот, що віддалено нагадували їй людей. 

Жінка відчула як серце почало заспокоюватися. Дивний шепіт підземелля змішувався з музикою створюючи дивну атмосферу цієї ночі. Здавалося час ніби сповільнювався. Вона починала усвідомлювати, що на неї чекає ще багато таємниць, і цей зал був лише початком її дивовижної подорожі.