Чи п’єш Ти сум? Чи п’єш печаль?
Чи хтось отрутою нап’ється?
Твоя душа - крихкий кришталь…
Як тільки зло її торкнеться,
Чи не розіб’ється душа?
Чи зчезне? І… Уламки… Пил…
Такий крихкий, крихкий кришталь…
А де ж душі набратись сил,
Щоб зло її не зачіпило?
Де обладунки для душі?
Та чи Твоя душа безсила?
Чи мозок Твій й душа чужі,
Роз’єднанні й живуть окремо?
Душа - крихкий кришталь, крихкий…
Чи ми її убережемо?
Чекай! Наразі… Ти ж живий!
Ти зло у душу не пропустиш!
Твій мозок і душа в єднанні,
Коли по-справжньому Ти любиш!
Непереборним у коханні
Стає кришталь - Твоя душа,
Стає міцнішою за сталь!
А зло зникає й залиша
Лиш Твій крихкий… Крихкий? Кришталь…
Душа - безцінний Твій кришталь…
Відредаговано: 23.08.2022