ДЗЕРКАЛО

Дзеркало... Не дивлюсь... Я не знаю...

Що ж є там?.. За межею... За краєм...

Інший вимір? Таїна? Нічого?

Не торкався до серця я твого...

Втім... Немає різниці... Забудь...

Бачиш? Дзеркало.... Може там суть...

Наших подихів та наших мрій....

Пам'ятаєш? Казав, що я, - Твій...

Я казав... Я вважав... Що ж, - пробач!

Сльози... Дзеркалом... Боже! Не плач!

Не дивлюсь... Я не хочу! Болить...

Все життя, - тільки мить... Тільки мить!

Тільки дзеркало бачить... Це, - є...

Забаганка... І серце моє...

Втім, не тільки... Змінила життя...

Не чекав... Розгубився... І я...

Так... Повільно... Летів у безодню...

Знову? Дзеркало? Ні! Не сьогодні!

Я не хочу! Там хтось... І чужий!

Боже! Довго... Як довго... Я, - твій?

Я тепер не люблю дзеркала.

В них немає мене... В них нікого нема...

Може дивно? Але... Скло дзеркал моя біль.

Ні! Без зла і без помсти! Повір!

Бачу дзеркало... Знаю... Пусте...

Ні, душа там, за склом не росте...

Хто у дзеркалі? Тінь? Я не знаю!

Десь межа... Я її відчуваю....

За межею інакше буття...

Там немає душі! Відчуття...

Відображення... Є? Чи немає?

Я не знаю! Не бачу! Не знаю!

А життя? Воно плине і плине...

Повз дзеркал... Скло ні в чому не винне!

Скло... І тінь... Дзеркала...

Ти не знала, що втіленням зла

Можеш стати... Так, ти не бажала...

Втім... Дзеркала помітять.. Дзеркала...

Щось крадуть? Може, щось забувають?

Може таїну знають? Не знають?

Хто свідомий? А хто не свідомий?

Я лишив дзеркала поза домом...

Твоя зрада — твій вибір, тягар...

Хай помре з того боку дзеркал....

Тільки... Ти не забудеш.... І я...

Тінь.. Що в дзеркалі... Вже не твоя...

Не твоя... Але, - хто? Я дізнаюсь!

Приглядаюсь.... Так, я приглядаюсь...

Це, - нове! Так, - нове! Це життя...

Може в дзеркалі я? Може я?

Може я .... Заспокоюсь... І тішуся...

Відображення... Я з нього вирвуся!

Я залишусь собою! Нехай

Дзеркала забігають за край...

Нехай спробують радити, вчити...

Без дзеркал... Без дзеркал буду жити...

Буду... Жити... Любити... Любити...

Лю-би-ти!!!