Місяць падає… Зваблює ніч…
Я торкаюсь Тебе… Поцілунок…
Серце рветься кудись, – в потойбіч,
Там де тіло Твоє, – мій дарунок…
П’ю… І спрага… Вона не згасає…
Розчиняюсь в Тобі і … Зникаю…
Місяць падає… Він, мабуть, знає
Все… Все, що я про твій подих не знаю.
І нехай… Я не знаю… Пусте!
Є ця мить, що поглинула вічність.
А душа? Так! В коханні росте…
Бере силу в любові… Магічність…
І твій подих… Твій шепіт… Межа…
Де межа? Твої чари… Безмежність…
Місяць падає… Грає душа…
Неймовірно! Ми злиті… Ми – єдність!
Відбувається все… Все, – життя!
Ми в Любові.. В полоні! В полоні!
Кожна мить – новина, відкриття…
Місяць … Падає… В наші долоні!
Відредаговано: 23.08.2022