Тіні вицвілих снів осідають на денце світанку.
Я за руку тебе проведу в потаємні думки.
Там, де вітер у полі гойдає кульбаби,
І птахи заливаються співом дзвінким.
Там, де сонечко світить і білі хмаринки на небі
Формують фігурки із пари та теплих вітрів.
Де діти сміються тим сміхом далеким, щасливим,
Який час від часу звучить у твоїй голові.
Де матір колише в колисці маленьку дитину,
Шепоче на вушко дитячі казки.
В таких кольорах промайнуло дитинство щасливе,
Мов мрії легкі.
Відредаговано: 25.06.2026