Шепіт Нічних Думок

Сумую за тими часами...

Заполонила печаль душу

За ті часи, коли сирен не існувало.

Коли яскраво вибухали

Петарди на свята, а не ракети чи шахеди.

 

І світ бажав, стрімко летів,

Вкладав зусилля не в війну, а у прогрес.

І вітер колихав густу траву.

І сонце тепло сяяло з небес.

 

Як же зуміло в одну мить

Життя так різко потьмяніти?

Де ті яскраві кольори?

Чому більше не сміються діти?

 

Я не живу, радше існую.

Застрягла в часовій площині.

Де світлі ті часи, скажіть?

Війна накрила Всесвіт тінню.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше