Її очі сяють наче зорі,
Виражаючи яскраве здивування.
Заливаються щічки легким рум'янцем,
Від мрійливо-щирого сподівання.
Її очі сяють наче місяць,
Бо душа дівоча сповнена печалі.
Линуть спогади солодкою рікою,
А рука тихенько сльози витирає.
Її очі сяють наче буря,
Що бурхливий шторм у морі підіймає.
Гнів пекельний в її розумі палає,
І розплату гірку за біль обіцяє.
Її очі сяють наче сонце.
До віконця серця радість зазирає.
Вона пахне п'янким ароматом волі,
І кінець щасливий віршу обіцяє.
Відредаговано: 25.06.2026