Шепіт Нічних Думок

Надія

Я давно не писала віршів.

Слова зникли, тому я мовчала.

Всі роки провела крізь відчай і біль,

Бо звикла, що знову втрачала.

 

Згубила себе у потоці подій,

Забула хто я і що роблю.

І в прагненні в хаосі мир віднайти,

Не знайшла нічого, окрім горя.

 

Я більше не хочу ховатись в тіні,

Я хочу радіти й творити.

Скидаю із себе важкі кайдани,

Щоб знову перо оживити.

 

Світ жорстокий до мене, та я не здаюсь,

Знайду свою силу у мрії.

Я досі живу, і поки я тут - 

Я пишу, щоб створити надію.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше