Я давно не писала віршів.
Слова зникли, тому я мовчала.
Всі роки провела крізь відчай і біль,
Бо звикла, що знову втрачала.
Згубила себе у потоці подій,
Забула хто я і що роблю.
І в прагненні в хаосі мир віднайти,
Не знайшла нічого, окрім горя.
Я більше не хочу ховатись в тіні,
Я хочу радіти й творити.
Скидаю із себе важкі кайдани,
Щоб знову перо оживити.
Світ жорстокий до мене, та я не здаюсь,
Знайду свою силу у мрії.
Я досі живу, і поки я тут -
Я пишу, щоб створити надію.