Ніч опускається тихо, але глибоко,
І я йду, тримаючи твою руку, немов світло.
Кожен крок — як рима у вірші,
Кожен подих — мелодія у пісні двох сердець.
Твої очі — зорі, що світять крізь темряву,
Твої слова — музика, що не старіє з роками.
Я слухаю серце і чую твоє,
Я ловлю ритм наших душ, що співають разом.
Світло ліхтарів танцює на стінах,
А наші тіні переплітаються в нескінченності.
Кохання — це ритм, кохання — це рима,
І навіть мовчання стає піснею для нас.
Я йду до тебе крізь усі світи,
І наш вірш звучить голосніше за будь-які слова.
Бо в цьому світі є лише ми,
І ритм нашого кохання — вічна мелодія.