Шепіт моїх думок
Нічний спів
Вітер шепоче старі казки,
І тіні танцюють в м’якій масці.
Ліхтарі пливуть, мов золоті ріки,
Веде мене ніч крізь свої птахи й крики.
Кожен крок — мов удар серця,
Кожен подих — як музика з неба.
Листя шепоче про мрії й про втрати,
Про дні, що тягнуться крізь стіни й брати.
Я слухаю ніч, я слухаю вітер,
Всі мої думки стають співом і світлом.
Світло грає на стінах, як на струнах,
І кожен звук наповнює душу розумною глибиною.
Місяць дивиться крізь хмари втомлені,
Його промінь торкається спогадів живлені.
Серце б’ється в ритмі цього часу,
Серце знаходить риму у спокою й страху.
Тиша промовляє, і я слухаю,
Життя звучить, і я відповідаю.
Бо кожна ніч — це вірш на небі,
І кожен крок — це ритм, і кожен подих — це спів.
#2327 в Сучасна проза
#2307 в Різне
#448 в Поезія
Відредаговано: 16.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
