Шепіт моїх думок

Море в душі

Моя душа — море:
то спокійне, то штормове.
У ній є глибини,
куди не кожен зможе пірнути.
Є хвилі, які ніжно пестять берег,
і хвилі, що можуть розбити скелі.
Але в кожній з них — я.
Жива, справжня, мінлива.
Мені не треба боятися бур —
бо бурі навчили мене плисти.
Мені не треба соромитись тиші —
бо тиша показала мою сутність.
Моя душа — море.
І я нарешті перестала
хотіти бути ставком.
Я люблю свою глибину,
люблю свою незбагненність.
І того, хто залишиться поруч,
моє море ніколи не злякає.

Зимова сніжинка

Подобається

#2312 в Сучасна проза
#2299 в Різне
#453 в Поезія

У тексті є: зворушливе кохання, звороти долі, звуки душі

Відредаговано: 16.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись