Шепіт моїх думок

Тихе кохання

Кохання приходить тихо,
як ранкове світло крізь фіранки.
Не кричить, не вимагає —
просто торкається руки.
І ти розумієш:
ось воно — щось справжнє.
Те, що не зрадить.
Кохання не завжди буря.
Часом воно — теплий чай,
обійми втомленого вечора,
розмова про все і ні про що.
Воно приходить тоді,
коли ти вже не чекаєш.
Коли навчився жити сам,
але лишив двері відкритими.
І коли воно заходить —
в твоєму домі все змінюється.

Зимова сніжинка

Подобається

#2316 в Сучасна проза
#2297 в Різне
#452 в Поезія

У тексті є: зворушливе кохання, звороти долі, звуки душі

Відредаговано: 16.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись