Я поверталась до себе довго,
через втомлені дні і нічні розпачі.
Я шукала в очах людей
те тепло, що давно втратила.
Але світло знайшла у собі —
там, де роками була темрява.
Я відкопала маленьку іскру
під шаром страхів і минулого.
І тепер я росту,
як дерево після довгих морозів.
Мої корені — біль,
мої гілки — нова віра.
Я стала стійкішою,
але не жорсткішою.
Бо я знаю: м’якість — це теж сила.
Я повернулась до себе.
І це повернення — найважливіше.