Шепіт моїх думок
Ти навчив мене світла
Ти навчив мене світла в найтемніші дні,
коли я боялася власної тіні.
Ти сказав, що серце живе навіть тоді,
коли здається: воно у полоні вина і тиші.
Ти збирав мої крихти, немов розсипані зорі,
кладав у долоні і казав: «Тримай».
Я не знала, що світло може бути таким —
теплим, терплячим, живим… не зникай.
Я була втомлена, тиха, як зів’ялий листок,
ти був вітром, що підняв мене вище.
І хоч тепер ми далеко — я дякую Богові,
що дав мені зустріть твою душу чисту, світлішу.
Бо ти навчив мене бачити те,
що люди часто проходять повз.
Навчив цінувати кожен подих,
і те, що любов — це завжди вибір, не хрест.
#2328 в Сучасна проза
#2311 в Різне
#449 в Поезія
Відредаговано: 16.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
