Шепіт моїх думок

Там де я мовчу

 

Там, де я мовчу — народжується тиша,
яка голосніша за всі мої слова.
У ній я ховаю те, що ніхто не побачить,
і тільки небо знає, яка я жива.
Я торкаюся ран, що ніколи не гояться,
і вчуся тримати себе на плечах.
Скільки разів душа моя клялася
більше не вірити людських обіцянок страх.
Та серце, вперте, знову розкриється,
коли побачить теплі чиїсь очі.
І хоч я стала сильнішою від болю —
я досі мрію про тихі, ніжні ночі.
Де хтось зуміє мою тишу почути,
і не злякається темряви моїх слів.
Там, де я мовчу — я найближча до себе,
там я відверта, щира, без сил.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше