Розділ 5. Табір

Вони йшли тихо. Але їхні думки були не стабільні.

Підходячи до стежки яка звертала ліворуч, вони на хвильку зупинились.

- Нам здається прямо, вірно ж? – сказав Рюк, який йшов попереду.

- Так. – сказав Клаус.

Поки всі йшли, декілька разів проскакувала думка, «Може перенести табір до озера?». Але лише Джеймс її озвучив:

- Слухайте, - почав він, - може перенесемо наш табір до озера? – всі одразу зупинились. – Що? Якщо ви не згодні, то я вас зрозумію.

- Чого? Я теж про це думала. – сказала Каміла. – Я лише думаю…

- Що? – спитав її Джеймс.

- Про цих вогників. Вони ж справжні, а якщо й ці лімнади справжні?

- Ну, ми ж купатися не будемо. Та більше не будемо йти за будь якими вогнями. – на цьому Рюк спеціально наголосив. - Тому думаю нічого страшного з нами не станеться. – сказав він та перевів свій погляд на брата. – Клаусе, що скажеш?

- Скажу, що це дуже погана ідея.

- Ну, вони ж на берег не виходять? – спитав Джеймс.

- Про них мало відомо. А це означає, що достеменно невідомо  виходять вони на берег, чи ні. – в його голосі почулася легка роздратованість.

- Давайте вирішувати. – сказав Макс.

- Зачекайте вирішувати. – почала Карина. - У мене лише два питання. По-перше, у нас є чим проти них оборонятись? Бо судячи з того, що сталось в ночі, в мене склалося враження, що ми з вами анітрохи не готові до таких зустрічей. А по-друге, ви, що бовдури? Навіщо переносити табір? Вам нудно живеться, чи що?

- Ми можемо використовувати ножі, в якості самозахисту. - сказав Джейсон. - Але сподіваюся, що ми більше нічого та нікого не зустрінемо і не доведеться їх застосовувати.

- Гаразд. Якщо в нас є чим захищатися, тоді я згоден щоб перенести табір. – сказав Макс.

- Я теж згоден. – сказав Рюк. – І так, Карино, нам справді дуже нудно живеться.

- Ви ідіоти, чи що? – мовила Каміла, тоді продовжила. – Але не можна вас одних туди пускати, хто знає, що ви можете витворити.

- Тобто ти згодна? Я правильно зрозумів?

- Так, Джеймсе, правильно.

Після відповіді, Каміла з Даніель трохи здивувалися її відповіді і у ту саму мить, вони відтягнули Карину від хлопців до себе.

- Ти з глузду з’їхала? – почала Каміла. - Навіщо ти погодилась?

- Дівчата, - звернулась Карина до Даніель та Каміли, - ви ж самі прекрасно знаєте цих бовдурів. Ми не можемо їх відправляти самих.

- Ти права, але може треба було спробувати їх відмовити?

- Даніель, ти ж сама їх знаєш не менше нашого. – почала Карина, - а це означає, що ти знаєш якими впертими ці «генії» бувають.

- Ага, особливо коли вони загорілися цієї ідеєю. Простіше буде просто за ними наглядати. – сказала Каміла погоджуючись з Кариною.

- Так. Я це прекрасно знаю. – сказала Даніель.

- Клаусе, ти як на це дивитися? – спитав його Макс.

- Гадаю, що в мене немає вибору. Я не можу вас залишати одних, але й наглядати за двома групами я теж не в змозі.

Всі рушили далі.

***

Через деякий час почалося бурхливе обговорення того, що з ними сталось.

Багатьом після такого ранку хотілося би як можна скоріше повернутись додому, та більше не повертатись до лісу, але в цих семи підлітках, цей ранок та події викликали лише жагу до пригод. Велику жагу.

Даніель та Клаус йшли позаду інших.

- Я хотів. – сказав він. Даніель подивилась на нього не розуміючи про що він. – Я про твоє питання, перед тим як ти побачила того вогника.

- А, добре. Дякую, що пояснив, - вона трохи подумала, а тоді сказала, - Ти справді більше нічого не знаєш про лімнад?

- Так. Це прикро, хоч би скільки інформації я не шукав. Мені не вдалося знайти про них більше.

- А де, якщо не секрет шукав?

- В нашій бібліотеці. Там у старих книгах та історії нашого міста.

- То, це звіти ти дізнався про те, що нам розповідав Джеймс?

- Типу того.

- Даніель, - до неї звернулась Каміла, - може підійти іди до нас, будь ласка?

- Так. Звісно.

Дівчата дивились на неї очікуючи що вона сама почне, але Даніель мовчала. Вони йшли та дивились на неї.

- Так, гаразд, я більше не витримаю такого великого не знання цієї ситуації. - почала Карина, - Наша дорога Даніель, чи могла би ти розповісти нам, що відбувається між тобою та Клаусом?

- Нічого.

- Ти впевнена? – спитала Каміла.

- Нічого між нами не відбувається. – почала запевняти їх Даніель.

- Чесно? Бо виглядає так, наче ви зустрічаєтесь, та намагаєтесь це приховувати або не афішувати, але спойлер - у вас не дуже добре це виходить. - сказала Карина.